Європейський правничий часопис

Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/28

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 300
  • Документ
    Теоретико-прикладні аспекти вилучення держав з міжнародних організацій у контексті міжнародно-правової відповідальності
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Гачкевич, А. О.; Hachkevych, А. О.; Буцяк, М. М.; Butsiak, М. М.; Данів, В. М.; Daniv, V. M.
    Стаття присвячена проблемі забезпечення дотримання норм міжнародного права в умовах, коли участь у міжнародних організаціях стала поширеною формою міжнародного співробітництва держав. Окреслена проблема розглядається з погляду оцінювання ефективності процедури вилучення держави зі складу міжнародної організації, застосовуваної під час порушень міжнародно-правових зобов’язань державами як альтернатива призупиненню членства.
  • Документ
    Використання спеціальних знань під час розслідування злочинів проти довкілля в умовах воєнного стану
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Пархоменко, Ю. М.; Parkhomenko, Yu. M.; Дмитрієв, Ю. Є.; Dmytriiev, Yu. Ye.
    Стаття присвячена комплексному дослідженню теоретико-праксіологічних засад використання спеціальних знань під час розслідування злочинів проти довкілля, вчинених в умовах воєнного стану. Обґрунтовано, що повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України зумовила безпрецедентні за масштабами та наслідками екологічні ураження, що зі свого боку істотно ускладнило процес досудового розслідування та актуалізувало потребу в трансформації криміналістичних підходів до збирання й дослідження доказової інформації. Встановлено, що умови воєнного стану детермінують якісні зміни в структурі слідчої діяльності, які проявляються в підвищеній небезпеці проведення процесуальних дій, обмеженому доступі до місць подій, високій динаміці руйнування слідової картини внаслідок бойових дій, а також у потенційно транскордонному характері екологічних наслідків.
  • Документ
    Межі процесуальної активності судді під час судового розгляду кримінального провадження
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Оверко, І. І.; Overko, І. І.; Вербіцький, А. С.; Verbitsky, A. S.
    Стаття присвячена дослідженню меж процесуальної активності судді під час судового розгляду кримінального провадження в Україні. Доведено, що конституційні засади судочинства, закріплені в статті 129 Конституції України, визначають принципи законності, рівності сторін, змагальності та свободи в наданні доказів. У центрі уваги – баланс між активною роллю суду як гаранта правосуддя й обмеженням його втручання в диспозитивність сторін. Підкреслюється, що суддя має створювати умови для реалізації прав учасників процесу, але не може підміняти функції сторін у доказуванні.
  • Документ
    Зловживання гуманітарними та волонтерськими механізмами як спосіб незаконного переправлення осіб через державний кордон
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Нагалка, Я. Я.; Nahalka, Ya. Ya.
    Стаття присвячена дослідженню зловживання гуманітарними та волонтерськими механізмами як одного із способів незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Актуальність теми зумовлена тим, що в умовах воєнного стану гуманітарна допомога та волонтерська діяльність набули особливого суспільного значення, оскільки забезпечують підтримку Збройних Сил України, інших військових формувань, внутрішньо переміщених осіб, постраждалого цивільного населення, медичних закладів та інших суб’єктів, які потребують невідкладної допомоги. Водночас саме високий рівень суспільної довіри до волонтерства, спрощення окремих організаційних процедур, потреба в оперативному переміщенні вантажів і людей, а також специфіка правового режиму воєнного стану створюють умови для протиправного використання гуманітарних і волонтерських інструментів. У статті обґрунтовано, що зловживання такими механізмами не потрібно розглядати лише як формальне порушення правил перетинання кордону. У разі якщо гуманітарний або волонтерський статус використовується для організації, забезпечення, прикриття чи полегшення незаконного переправлення осіб, відповідні дії можуть набувати кримінально-правового значення в контексті ст. 332 Кримінального кодексу України. Особливу увагу приділено розмежуванню законної волонтерської діяльності, добросовісного перевезення гуманітарної допомоги та кримінально караного використання таких механізмів для створення видимості правомірного виїзду особи за межі України. Визначено, що ключовими ознаками протиправності є недостовірність мети виїзду, використання документів або організаційних рішень не за їхнім призначенням, наявність корисливого мотиву, попередня домовленість між учасниками, а також спрямованість дій на фактичне обходження прикордонного та мобілізаційного режимів. Зроблено висновок, що протидія таким зловживанням має здійснюватися не за рахунок необґрунтованого ускладнення законної волонтерської діяльності, а через удосконалення перевірки підстав для виїзду, підвищення прозорості гуманітарних перевезень, міжвідомчу взаємодію, цифровий контроль, належне документування фактичної мети поїздки та чітке відмежування добросовісних волонтерів від осіб, які використовують гуманітарну сферу як прикриття для кримінально протиправної діяльності. Такий підхід дає змогу одночасно захищати державний кордон, не підриваючи значення волонтерства як важливого елементу громадянської підтримки держави в умовах війни.
  • Документ
    Особливості збирання цифрових доказів у провадженнях щодо розголошення державної таємниці
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Лайтаренко, О. В.; Laitarenko, O. V.
    У статті досліджено комплекс правових і технічних проблем, що виникають під час збирання цифрових доказів у кримінальних провадженнях, пов’язаних із розголошенням державної таємниці. Наголошено на особливій чутливості таких доказів, адже навіть незначні порушення процедури їхнього вилучення чи збереження можуть поставити під сумнів їх допустимість у суді. Визначено, що цифрові матеріали набувають процесуального статусу лише за умови суворого дотримання вимог кримінального процесуального законодавства, а також підкреслюється, що цифрові докази в провадженнях про розголошення державної таємниці є не лише інструментом встановлення істини, а й потенційним джерелом ризику для національної безпеки. Саме тому вказано на потребі в комплексному підході, який поєднує правові гарантії та технічні стандарти. Важливим є те, що цифрові матеріали повинні відповідати критеріям автентичності, цілісності й процесуальної чистоти. Будь-яке втручання в їх структуру або порушення процедури вилучення може призвести до визнання доказів недопустимими.
  • Документ
    Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування кримінальних правопорушень у сфері інтелектуальної власності
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Завгородній, Р. Б.; Zavhorodnii, R. B.; Шавловський, Я. О.; Shavlovskyi, Ya. O.
    У статті здійснено комплексне дослідження типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування кримінальних правопорушень у сфері інтелектуальної власності як важливого напряму забезпечення розвитку економіки та правового захисту результатів творчої діяльності. Визначено сутність права інтелектуальної власності, розкрито його конституційно-правові засади та проаналізовано сучасну нормативно-правову базу України, що регулює цю сферу, охоплюючи цивільно-правові, адміністративні й кримінально-правові механізми відповідальності за відповідні порушення. Окрему увагу приділено сучасним тенденціям розвитку законодавства у сфері інтелектуальної власності. Розкрито зміст понять «слідча ситуація» та «типова слідча ситуація», обґрунтовано їхнє значення для формування ефективних криміналістичних методик розслідування. На основі аналізу наукових підходів і практики розслідування виокремлено три основні типові слідчі ситуації залежно від джерела виявлення правопорушення та ступеня встановлення особи правопорушника. Охарактеризовано їхні ключові ознаки, інформаційне наповнення й процесуальні особливості. Проаналізовано специфіку проведення першочергових слідчих (розшукових) дій і оперативно-розшукових заходів у межах кожної ситуації, а саме дій, спрямованих на фіксацію доказів, встановлення осіб правопорушників, документування протиправної діяльності та запобігання втраті доказової інформації. Узагальнено типові форми вчинення правопорушень у цій сфері, зокрема в цифровому середовищі. Також сформульовано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності розслідування, серед яких: удосконалення криміналістичних методик, інтеграція інструментів цифрової криміналістики, підвищення рівня спеціалізації слідчих і експертів, розвиток взаємодії з правовласниками та вдосконалення процесуального регулювання. Обґрунтовано потребу в актуалізації типових слідчих ситуацій з урахуванням цифровізації та появи нових форм правопорушень у кіберпросторі.
  • Документ
    Використання цифрових доказів у провадженнях щодо злочинів, пов’язаних із тероризмом
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Заболотний, О. В.; Кримчанін, Б. А.
    У статті досліджено особливості використання цифрових доказів у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов’язаних із тероризмом. Обґрунтовано, що цифровізація суспільних відносин істотно змінила способи підготовки, організації, фінансування й інформаційного супроводу терористичної діяльності, оскільки значна частина юридично значущої інформації створюється, передається та зберігається в електронному середовищі. Визначено, що цифрові докази можуть охоплювати електронне листування, дані мобільних пристроїв, матеріали соціальних мереж, записи камер спостереження, відомості про фінансові операції, метадані, інформацію з хмарних сервісів та інші комп’ютерні дані. Наголошено, що така інформація набуває процесуального значення лише за умови її належного отримання, фіксації, збереження, перевірки автентичності та оцінювання в сукупності з іншими доказами. Розкрито проблеми допустимості цифрових доказів, зокрема відсутність у кримінальному процесуальному законодавстві України самостійного визначення цифрового доказу, складність встановлення зв’язку між електронним обліковим записом і конкретною особою, ризики зміни або втрати даних, а також труднощі транскордонного доступу до інформації, що перебуває у володінні іноземних постачальників послуг. Окрему увагу приділено використанню відкритих цифрових джерел, оскільки матеріали з інтернет-ресурсів, месенджерів і соціальних мереж не можуть автоматично визнаватися належними та допустимими доказами без підтвердження джерела походження, часу виявлення й технічних характеристик. Зроблено висновок, що ефективне використання цифрових доказів у провадженнях щодо терористичних злочинів потребує комплексного підходу, який поєднує кримінально-правову кваліфікацію, процесуальні гарантії, цифрову криміналістику, міжнародне співробітництво та дотримання прав людини. Запропоновано вдосконалити порядок збирання, копіювання та зберігання цифрової інформації, а також уніфікувати вимоги до її протоколювання, експертної перевірки й подання до суду. Це посилює доказування в суді.
  • Документ
    Процесуальна модель in absentia в Україні та країнах Європи: порівняльно-правовий аналіз гарантій права на захист
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Вах, Р. Ф.; Vakh, R. F.; Губенко, І. В.; Hubenko, I. V.
    Стаття присвячена порівняльно-правовому дослідженню процесуальної моделі in absentia в Україні та окремих країнах Європи крізь призму гарантій права на захист. Обґрунтовано, що провадження за відсутності підозрюваного чи обвинуваченого не може сприйматися як звичайний порядок кримінального судочинства, оскільки воно істотно звужує можливість особи особисто брати участь у дослідженні доказів, ставити питання свідкам, заперечувати доводи сторони обвинувачення, надавати пояснення й безпосередньо узгоджувати позицію із захисником. Водночас у демократичній правовій державі така процедура може бути допустимою як винятковий процесуальний інструмент, спрямований на недопущення блокування правосуддя у випадках, коли особа свідомо ухиляється від участі в провадженні, перебуває на тимчасово окупованій території, у державі-агресорі або фактично є недоступною для національної юрисдикції. Також проаналізовано положення Кримінального процесуального кодексу України щодо спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, стандарти статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підходи Європейського суду з прав людини й орієнтири Директиви (ЄС) 2016/343. Здійснено зіставлення української моделі з окремими елементами правового регулювання Франції, Німеччини та Італії, де особлива увага приділяється належному повідомленню особи, перевірці добровільності неявки, участі захисника й можливості поновлення розгляду після появи засудженого. Доведено, що справедливість in absentia залежить не лише від формального призначення захисника, а й від реальності захисту, доступу до матеріалів провадження, збереження змагальності та судового контролю за добросовісністю дій сторони обвинувачення. Зроблено висновок, що українська модель загалом відповідає потребам воєнного часу, однак потребує посилення процедурних запобіжників щодо якості повідомлення, стандарту доказування обізнаності особи, мотивування рішень про спеціальне провадження та механізму нового розгляду справи після фактичної появи особи.
  • Документ
    До питання криміналістичного забезпечення дослідження цифрових (електронних) доказів у кримінальному провадженні
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Омельчук, Л. В.; Підгородецький, В. О.
    Статтю присвячено комплексному дослідженню теоретичних і практичних засад криміналістичного забезпечення використання цифрових (електронних) доказів у кримінальному провадженні України. Обґрунтовано, що цифровізація суспільних відносин, стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій і поширення цифрових способів взаємодії істотно трансформували доказову базу кримінального провадження, у межах якої цифрові сліди дедалі частіше набувають визначального значення для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, виявлення причетних осіб і формування належної доказової бази.
  • Документ
    Міжнародні стандарти та національні механізми забезпечення безпеки свідка в кримінальному провадженні
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Лугіна, Н. А.; Luhina, N. A.; Щербаченко, С. Я.; Shcherbachenko, S. Ya.
    У статті досліджено міжнародні стандарти та національні механізми забезпечення безпеки свідка в кримінальному провадженні як один із важливих елементів гарантування ефективного функціонування системи кримінальної юстиції та реалізації права особи на захист. Обґрунтовано, що забезпечення безпеки свідка є важливою умовою здійснення повного, всебічного й неупередженого кримінального провадження, оскільки саме показання свідків у багатьох випадках є одним із ключових джерел доказової інформації. Водночас ризики здійснення незаконного впливу на свідків, погроз, психологічного тиску чи інших форм протиправного втручання в їх діяльність можуть суттєво впливати на ефективність кримінального судочинства та якість отриманих доказів. Проаналізовано основні міжнародні стандарти забезпечення безпеки учасників кримінального провадження, зокрема положення міжнародних договорів, міжнародних правових актів і загальновизнаних принципів захисту прав людини, що визначають потребу в створенні ефективних механізмів захисту свідків. Акцентовано увагу на тому, що сучасні міжнародні підходи передбачають комплексне забезпечення безпеки свідків, яке охоплює не лише застосування фізичних заходів захисту, але й використання процесуальних, організаційних, інформаційних і психологічних механізмів. Здійснено аналіз сучасного стану правового регулювання забезпечення безпеки свідків у кримінальному провадженні України та визначено основні проблеми функціонування національних механізмів захисту. Встановлено, що сучасні виклики, пов’язані із розвитком організованої та транснаціональної злочинності, поширенням цифрових технологій і зростанням кількості кримінальних правопорушень із високим рівнем суспільної небезпечності, обумовлюють потребу в удосконаленні наявної системи гарантування безпеки свідків. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано необхідність удосконалення національного законодавства через розширення механізмів захисту свідків, впровадження сучасних інформаційно-технологічних засобів безпеки, удосконалення процедур оцінювання ризиків і гармонізації національного законодавства із міжнародними стандартами у сфері захисту учасників кримінального провадження.
  • Документ
    Методологія судово-експертного забезпечення розслідування воєнних техногенних катастроф: інтегративний підхід та міжнародна валідація доказів
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Лісіцький, А. В.; Lisitskyi, A. V.
    У статті здійснено комплексне теоретико-прикладне дослідження проблем судово-експертного забезпечення розслідування техногенних катастроф, детермінованих збройною агресією. Автор констатує, що в умовах сучасної війни цивільна індустріальна інфраструктура трансформується в джерело підвищеної небезпеки, а її руйнування стає інструментом ведення бойових дій, що вимагає перегляду класичних криміналістичних парадигм. Основна увага приділена гносеологічним і процесуальним викликам, що виникають у зв’язку з обмеженим доступом до об’єктів дослідження. Обґрунтовано концепцію інтегративного судово-експертного пізнання, що передбачає синергію військово-технічних, інженерних та екологічних знань. Автор аналізує механізм «керованої деструкції» промислових споруд, де ідентифікація засобів ураження стає базисом для встановлення причинно-наслідкового зв’язку з настанням масштабних екологічних наслідків, кваліфікованих як екоцид. Доведено потребу в імплементації методів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) та цифрової фотограмметрії як основних джерел доказової інформації в умовах «туману війни». Запропоновано авторську методику верифікації цифрових дериватів, що базується на підтвердженні автентичності метаданих і захисті цифрового ланцюжка збереження доказів (chain of custody). Окремим аспектом дослідження є ретроспективне моделювання катастрофічних процесів. Автор стверджує, що в умовах динамічної зміни слідової картини, судова експертиза має зміщуватися від фіксації статичних пошкоджень до віртуальної реконструкції подій у просторі та часі. Це дає змогу не лише встановити винних осіб, а й спрогнозувати кумулятивну шкоду навколишньому природному середовищу на десятиліття вперед, що є критичним для розрахунку репарацій у міжнародних судових інстанціях. У висновках акцентовано на важливості гармонізації національних експертних протоколів із міжнародними стандартами (ISO, Римський статут МКС) для забезпечення валідності доказової бази в глобальному правовому полі.
  • Документ
    Проведення слідчих (розшукових) дій Бюро економічної безпеки під час розслідування кримінальних правопорушень у сфері оподаткування
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Кузьменко, О. В.; Kuzmenko, O. V.; Линник, В. Я.; Lynnyk, V. Ya.
    Стаття присвячена діяльності Бюро економічної безпеки України, зокрема щодо проведення слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері оподаткування. Було встановлено, що в сучасних умовах діяльність Бюро економічної безпеки України спрямована на протидію складним економічним схемам ухилення від оподаткування, які характеризуються високим рівнем латентності, використанням фіктивних суб’єктів господарювання, електронного документообігу та транзитно-конвертаційних механізмів. У зв’язку із цим особливого значення набуває питання організації й тактики проведення таких слідчих (розшукових) дій, як обшук, тимчасовий доступ до речей і документів, допит, огляд, призначення експертиз, а також проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
  • Документ
    Гарантії безпеки учасників кримінального провадження як елемент верховенства права
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Цимбал, П. В.; Tsymbal, P. V.; Антонюк, А. Б.; Аntoniuk, A. B.; Климчук, М. П.; Klymchuk, M. P.
    У статті здійснено комплексне дослідження гарантій безпеки учасників кримінального провадження як невід’ємного елементу забезпечення принципу верховенства права в Україні. Обґрунтовано, що ефективність кримінального судочинства безпосередньо залежить від належного рівня захисту осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, зокрема свідків, потерпілих, підозрюваних та інших учасників. Проаналізовано чинне національне законодавство й практику його застосування у сфері забезпечення безпеки, встановлено їх відповідність міжнародним стандартам, а також виявлено ключові проблеми реалізації відповідних гарантій, серед яких фрагментарність правового регулювання, відсутність уніфікованої системи оцінювання ризиків, недостатній рівень інституційної координації та формальний підхід до застосування заходів безпеки.
  • Документ
    Адвокатська таємниця в кримінальному процесі: онтологічні та правозастосовні аспекти забезпечення й обмеження
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Цимбал (Власова), Г. П.; Tsymbal (Vlasova), H. P.
    У представленій статті здійснюється ґрунтовне доктринальне дослідження правової природи та функціонального призначення інституту адвокатської таємниці в системі координат сучасного кримінального процесу. Актуальність дослідження зумовлена потребою в перегляді традиційних підходів до професійних імунітетів в умовах активної цифровізації правосуддя та посилення повноважень органів досудового розслідування. Автор виходить з позиції, що адвокатська таємниця є не лише етичним обов’язком захисника, а передусім онтологічною умовою реалізації права на справедливий суд, без якої неможлива довірча комунікація між клієнтом та адвокатом.
  • Документ
    Використання спеціальних знань у формі залучення спеціаліста під час розслідування кримінальних правопорушень, вчинених медичними працівниками
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Пиріг, І. В.; Pyrih, I. V.
    У статті розглянуто одну із основних форм використання спеціальних знань, а саме залучення спеціаліста під час розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняються медичними працівниками. Наголошується, що використання спеціальних знань у процесі розслідування кримінальних правопорушень є засобом підвищення результативності розслідування, оскільки розширює можливості слідчого в збиранні відповідної доказової інформації, встановлюються фактичні дані, що неможливо здобути іншим способом, перевіряється достовірність уже встановлених. Як спеціаліст, може залучатися особа, яка володіє спеціальними знаннями й навичками та може надавати консультації, пояснення, довідки, висновки й інші документи під час досудового розслідування з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
  • Документ
    Deepfake technologies as a new tool for committing criminal offences: a comparative study
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Bodunova, O. М.; Бодунова, О. М.; Hrytsiuk, I. V.; Грицюк, І. В.
    This article presents a comprehensive study of deepfake technologies as a new tool for committing criminal offences against the backdrop of the rapid development of generative artificial intelligence and the digitalisation of society. The relevance of the topic stems from the significant increase in the use of deepfake technologies in fraud, cybercrime, information and psychological operations, extortion, invasion of privacy, as well as in crimes against the foundations of national security. It is emphasised that modern deepfake materials are characterised by a high level of realism, which significantly complicates their detection, verification of authenticity, and use in criminal proceedings.
  • Документ
    Забезпечення безпеки учасників кримінального провадження через призму законопроєктної роботи
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Басиста, І. В.; Basysta, I. V.
    У цій публікації поставлено за мету поділитися результатами аналізу законопроєктної діяльності та ситуацій у перебігу досудових розслідувань і судових розглядів щодо спроможності чи неспроможності чинної системи ухвалення рішень про застосування заходів забезпечення безпеки до учасників кримінального провадження забезпечувати їх безпеку. Одним із завдань наукового пошуку виокремлено, як розібратися в ситуації, що відбувається в цій царині з огляду законодавчих ініціатив задля того, щоб свідки та потерпілі в кримінальних провадженнях не відмовлялися від дачі показань та участі в процесуальних діях, що нерідко трапляється в перебігу досудових розслідувань і судових розглядів, а відповідно, наявна система вживання заходів забезпечення безпеки була здатною забезпечувати її.
  • Документ
    Особливості законодавства англо-саксонської та романо-германської правових сімей у сфері правового регулювання застосування майнових покарань
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Кравчук, П. Ю.; Kravchuk, P. Yu.
    У статті здійснено комплексний порівняльно-правовий аналіз особливостей законодавства англо-саксонської та романо-германської правових сімей у сфері правового регулювання застосування майнових покарань. Дослідження спрямоване на виявлення концептуальних відмінностей у підходах до визначення правової природи, цілей і механізмів реалізації таких видів покарань, як штраф, конфіскація майна, спеціальна конфіскація та інші майнові санкції. Встановлено, що для англо-саксонської правової системи характерною є значна роль судового прецеденту, гнучкість у призначенні покарань та орієнтація на досягнення практичної ефективності, зокрема через інститут фінансових санкцій і компенсаційних механізмів. Натомість у романо-германській правовій сім’ї переважає кодифікований підхід, чітка нормативна визначеність видів і меж майнових покарань, а також їхній тісний зв’язок із загальними засадами кримінальної відповідальності. Окрему увагу приділено аналізу правових підстав застосування конфіскації майна, включно із сучасними тенденціями розширення її меж у контексті протидії економічній і організованій злочинності. Висвітлено проблеми забезпечення балансу між публічними інтересами держави та захистом права власності особи з урахуванням стандартів міжнародного права й практики Європейського суду з прав людини. Обґрунтовано, що в умовах воєнного стану та зростання економічних правопорушень особливого значення набуває ефективність майнових покарань як інструменту відшкодування шкоди й превенції злочинності. За результатами дослідження сформульовано висновки щодо доцільності імплементації окремих елементів англо-саксонської моделі у вітчизняне законодавство з метою підвищення ефективності застосування майнових санкцій з одночасним збереженням системності та визначеності, притаманних романо-германській правовій традиції. Додатково підкреслено важливість гармонізації національного законодавства із правом ЄС і міжнародними стандартами у сфері захисту права власності.
  • Документ
    Проблемні аспекти анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю за порушення нотаріусом правил професійної етики
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Журавель, В. М.; Zhuravel, M. V.
    Постійне спілкування нотаріуса з громадянами, які до нього звернулися, вплив на їхній внутрішній світ і в деяких випадках долю, взаємодія нотаріусів між собою та встановлення міжособистісних морально-етичних взаємовідносин зумовили створення етичних правил для нотаріусів, які становлять сутнісну основу професійної етики нотаріусів. Професійну етику нотаріусів потрібно розглядати в таких ракурсах: сукупність правил поведінки, що забезпечує морально-етичний характер відносин, які зумовлені професійною нотаріальною діяльністю; норми моралі, що регулюють стосунки нотаріусів у їхній трудовій діяльності та ставлення нотаріуса до виконання своїх професійних обов’язків; галузь знань, що формує прояви моралі в нотаріальній діяльності.
  • Документ
    Висновок експерта як один із засобів доказування в цивільному судочинстві: порівняльний аналіз та проблеми судової практики
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Северин, І. Д.; Severyn, I. D.
    У статті досліджено проблематику співвідношення висновку експерта як одного із засобів доказування в цивільному судочинстві з іншими засобами доказування, а також проблеми судової практики з цього питання.