Європейський правничий часопис

Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/28

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 240
  • Документ
    Проблема визначення суб’єкта кримінальних правопорушень, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Северин, І. О.; Severyn, I. O.
    У статті розглянуті питання, які безпосередньо пов ’язані із суб ’єктом кримінальних правопорушень, що вчиняються у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Досліджено загальні ознаки та спеціальні особливості суб’єкта кримінальних правопорушень, які вчиняються у сфері ЗЕД, а також зроблено спробу наукового обґрунтування можливості внесення змін до чинного кримінального законодавства в частині притягнення до кримінальної відповідальності юридичних осіб як суб’єктів скоєння злочинів у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Здійснено аналіз основних кримінально-правових норм, які передбачають кримінальну відповідальність за вчинення кримінальних діянь у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також європейського законодавства в частині суб’єкта кримінальних правопорушень у злочинах цієї категорії.
  • Документ
    Еволюція правової протидії злочинам у сфері інформаційних технологій: історичні витоки та сучасні виклики
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Нагірний, І. П.; Nahirnyi, I. P.
    У статті проведено історико-правовий аналіз становлення та розвитку механізмів протидії злочинності у сфері ІТ. Звернуто увагу на основні етапи формування нормативно-правової основи протидії кіберзлочинності на міжнародному та національному рівнях. Зауважено, що в умовах активного розвитку ІТ спостерігається постійне виникнення нових форм злочинності, що за масштабом і способами вчинення значно відрізняються від традиційних видів кримінальних правопорушень. Встановлено, що на міжнародному рівні ключові види кримінальних правопорушень у сфері ІТ врегульовано положеннями Конвенції Ради Європи про кіберзлочинність 2001 року, яку було ратифіковано Україною 2005 року із застереженнями.
  • Документ
    Амністія як правовий інститут: податково-правовий аспект і кримінально-правовий аспект
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Соцький, А. М.; Sotsky, A. М.
    Податкова амністія є одним із найбільш суперечливих інститутів податкового права, що викликає численні наукові дискусії та практичне оцінювання. Вона поєднує в собі економічні, правові та соціальні аспекти, будучи своєрідним компромісом між державою та платниками податків. Для України інститут податкової амністії став актуальним у зв’язку із масштабною тінізацією економіки, низьким рівнем податкової культури та потребою в стабільних бюджетних надходженнях. Проведено дослідження сутності й правової природи податкової амністії як інституту податкового права та амністії за кримінальним правом України, проведено порівняльний аналіз; досліджено чинне законодавство України, яке регламентує проведення податкової амністії та амністії за кримінальним правом; визначено основні правові наслідки запровадження податкової амністії для держави й платників податків та амністії за кримінальним правом. Зроблено висновок про потребу в удосконаленні правового регулювання цих правових інститутів.
  • Документ
    Декомунізація та дерусифікація законодавства України як напрями сучасної правотворчої діяльності
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Бодунова, О. М.; Bodunova, O. M.; Омельчук, Л. В.; Omelchuk, L. V.
    У статті досліджено дерусифікацію та декомунізацію як актуальні напрями правотворчої діяльності в Україні. Зазначено, що вони набули особливого значення після початку повномасштабного вторгнення рф. Проаналізовано основні законодавчі зміни, спрямовані на нейтралізацію російського впливу на сферу публічного простору та культури. Окрему увагу приділено ухваленому 2023 року Закону України «Про особливості державної політики з відновлення національної пам’яті та подолання наслідків колоніального минулого», який визначив правові механізми очищення топоніміки, демонтажу пам’ятників і заборони на пропаганду російського імперського спадку.
  • Документ
    Відмова потерпілого від обвинувачення за ситуації, коли щодо певної кваліфікації вже не діють правила приватності: окремі проблеми
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Басиста, І. В.; Basysta, I. V.
    Мета цієї наукової публікації полягає в аналізі виявлених суддями апеляційної інстанції та Верховного Суду проблем, які є не лише в доктринальних підходах та чинному кримінальному процесуальному законодавстві, а й у судовій практиці. Проаналізовано проміжні завдання, серед яких поставлено й кінцеве - щодо з’ясування, чи не зазіхнув законодавець на конституційну засаду верховенства права, звужуючи процесуальні права учасників кримінального провадження під час ухвалення нових законів, які є частиною кримінального процесуального законодавства. Обґрунтовано наступні тези про те, що в процесі судового провадження позбавлення потерпілого - юридичної особи, якому кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, наявного в нього із початку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення права на відмову від обвинувачення, у спосіб виключення законодавцем пункту 3 із частини 1 статті 477 КПК України, потрібно одночасно розглядати в площині загрози порушення конституційної засади верховенства права та дотримання (недотримання) частини 1 статті 5 КПК України. Доведено, що в запропонованій для розгляду членам Науково-консультативної ради при Верховному Суді ситуації кримінальне провадження не могло бути закрите судом «у зв’язку із відмовою потерпілого від підтримання обвинувачення», зокрема і через порушення процедурної складової, яка передбачена в КПК України.
  • Документ
    Поняття, сутність і характерні ознаки висновку експерта
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Северин, І. Д.; Severin, I. D.
    У статті розглянуто сутність поняття та ознаки висновку експерта в цивільному процесі України. Зокрема, підтверджено, що судова експертиза, матеріальним відображенням результатів якої є висновок експерта, пройшла тривалий історичний шлях від примітивних засобів установлення фактів про обставини справи до сучасних високотехнологічних методів дослідження доказів, які мають значення для ухвалення судом обґрунтованого та законного рішення. Удосконалення спеціальних наукових знань приводило до підвищення ефективності судової експертизи та поліпшення якості змісту експертного висновку.
  • Документ
    Способи захисту прав іпотекодержателя в позасудовому врегулюванні: доктрина, законодавство, судова практика
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Деледивка, С. Г.; Deledyvka, S. H.
    У статті розкрито основні наукові й практичні підходи до способів захисту прав іпотекодержателя, які застосовуються в такій неюрисдикційній процедурі, яка в іпотечних правовідносинах отримала назву позасудова процедура. Визначено, що норми відповідного інституту цивільного права дають змогу в гарантованому порядку задовольнити всі вимоги управненої сторони зобов ’язання, причому в деяких випадках не звертаючись до юрисдикційних способів захисту. Згаданий механізм слугує не тільки засобом забезпечення прав кредиторів відповідних зобов’язань, а й є запорукою стабільності цивільного обороту загалом.
  • Документ
    Правовий статус штучного інтелекту як об’єкта цивільних прав
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Семенюк, О. О.; Semenuk, О. О.; Соцький, А. М.; Sotsky, A. M.
    Проаналізовано правову природу штучного інтелекту (далі - ШІ) в системі об’єктів цивільних правовідносин. Досліджено особливості визначення ШІ як об’єкта чи суб’єкта цивільного права, можливості надання йому правосуб’єктності та меж реалізації цивільних прав і обов’язків. Розглянуто сучасні наукові підходи до класифікації ШІ та його взаємозв’язку з поняттями «робот», «електронна особа» й «цифровий агент».
  • Документ
    Правовий статус роботодавця як суб’єкта трудових правовідносин: співвідношення прав, обов’язків та відповідальності за законодавством України
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Соцька, А. М.; Sotska, А. М.; Рассомахіна, О. А.; Rassomakhina, O. A.
    У статті проаналізовано, як за чинним законодавством України формується правовий статус роботодавця й зіставляються його права, обов’язки та юридична відповідальність. Показано, що в умовах цифровізації, нових форм зайнятості й воєнного стану саме роботодавець залишається основною зобов ’язаною стороною в механізмі реалізації трудових прав працівників. На основі положень Конституції України, Кодексу законів про працю України та спеціальних законів з’ясовано зміст трудової правосуб’єктності роботодавця, його основні управлінські повноваження (організація праці, добір персоналу, встановлення режиму роботи, контроль і застосування заходів впливу), а також ключові обов’язки у сфері охорони праці, оплати праці, колективно-договірного регулювання та взаємодії із профспілками. Крім того, у статті акцентовано увагу на проблемних аспектах співвідношення диспозитивності управлінських рішень роботодавця та імперативних гарантій трудового законодавства, що особливо проявляється під час застосування нестандартних форм організації праці. Обґрунтовано, що ефективна реалізація правового статусу роботодавця можлива лише за умови чіткого нормативного визначення меж його розсуду й посилення превентивної функції юридичної відповідальності у сфері праці. Перспективним напрямом подальших досліджень є деталізація статусу роботодавця в окремих сегментах ринку праці, а також аналіз впливу європейських стандартів на формування моделі співвідношення прав, обов’язків і відповідальності роботодавця в українському трудовому праві. Окремо розкрито особливості статусу роботодавця в умовах воєнного стану та вплив цифрових технологій на межі його контрольних повноважень. Наголошено, що матеріальна, адміністративна й у певних випадках кримінальна відповідальність роботодавця є вагомою противагою його широким правам та інструментом реального захисту трудових прав працівників. Зроблено висновок про потребу в подальшому вдосконаленні законодавства з урахуванням нових форм зайнятості та європейських стандартів балансу інтересів працівника й роботодавця.
  • Документ
    Міжнародні стандарти гідної праці та їхня імплементація в правову систему України
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Соцький, А. М.; Sotsky, A. М.
    Стаття присвячена розгляду питань забезпечення гідної праці в умовах глобалізації, цифровізації економіки та зростання соціальних ризиків. Набуває особливого значення в сучасному світі. Міжнародна організація праці визначає концепцію «гідної праці» як базову парадигму розвитку трудових відносин, що поєднує продуктивну зайнятість, належні умови праці, захист соціальних прав і рівні можливості для всіх працівників. Для держав Європи ця концепція стала підґрунтям формування соціально-орієнтованої ринкової економіки та розвитку інтеграційних процесів у межах ЄС. В Україні, яка перебуває в процесі поствоєнної реконструкції та прагне наблизити правову систему до європейських стандартів, забезпечення гідної праці є стратегічним завданням державної політики. Імплементація міжнародних стандартів у національне трудове законодавство є важливою передумовою інтеграції в правовий простір ЄС та зміцнення соціального партнерства. Дослідження цієї проблематики є своєчасним з огляду на: потребу в адаптації українського трудового законодавства до стандартів МОП та acquis communautaire ЄС; актуальні виклики, пов’язані з масовою міграцією робочої сили, зростанням нетипових форм зайнятості, дистанційною роботою; потребу в правовому забезпеченні соціальних гарантій в умовах воєнного та післявоєнного періоду; важливість реалізації принципів гідної праці як інструмента захисту прав людини та сталого розвитку суспільства. Отже, дослідження міжнародних стандартів гідної праці та їхньої імплементації в правову систему України має вагоме наукове й практичне значення, адже воно сприяє формуванню ефективних механізмів захисту трудових прав і зміцненню соціальної держави.
  • Документ
    Аналіз вимог оформлення та змісту адміністративних актів, проблеми законності та обґрунтованості рішень
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Плохута, Є. П.
    У сучасних умовах реформування державного управління, підвищення вимог до якості правових актів і формування правової держави аналіз вимог оформлення та змісту адміністративних актів, проблем законності й обґрунтованості рішень є достатньо актуальною. У статті визначено, що актуальність теми обумовлено рядом важливих чинників, які впливають на ефективність функціонування органів публічної адміністрації та захисту прав громадян. Основними з визначених чинників потрібно відмітити: значення адміністративних актів у публічному управлінні, проблеми законності та обґрунтованості, набуття чинності Закону України «Про адміністративну процедуру» (2023 рік), потреба в правовій визначеності та захисті прав людини тощо. У статті адміністративний акт визначено як індивідуальне або нормативне рішення, що ухвалюється суб’єктом владних повноважень у межах його компетенції, має обов’язковий характер і спрямоване на врегулювання конкретної ситуації у сфері публічного управління.
  • Документ
    Правове регулювання використання штучного інтелекту в державному та приватному секторі
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Кондюк, В. І.; Kondiuk, V. I.
    У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти правового регулювання використання штучного інтелекту в державному та приватному секторі. Визначено основні напрями впровадження інтелектуальних технологій у систему публічного управління, бізнес-процеси та сферу інтелектуальної власності. Проаналізовано чинне законодавство України, що регламентує застосування ШІ, та виявлено відсутність цілісного нормативного механізму, який би забезпечував прозорість, відповідальність і безпечність функціонування таких систем. Особливу увагу приділено питанню алгоритмічної підзвітності державних органів, етичним стандартам використання ШІ у публічній сфері, а також потреби в гармонізації національного законодавства з європейськими правовими стандартами. Обґрунтовано доцільність розроблення спеціальних нормативних актів, що визначатимуть правовий статус, межі відповідальності й механізми контролю за використанням ШІ в публічному та приватному секторах. Результати дослідження підкреслюють важливість переходу до людиноцентричної моделі цифровізації, де технологічний розвиток поєднується з верховенством права та гарантіями захисту основоположних прав людини.
  • Документ
    Історико-правові аспекти законодавства України про банкрутство
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Атаманенко, О. П.; Atamanenko, O. P.
    У статті досліджено історико-правові аспекти розвитку законодавства про банкрутство, яке бере свій початок у Стародавньому світі з притаманними йому особистими покараннями, як-от рабство та смертна кара, до періоду феодальної Європи, де відповідальність переходить у майнову площину. Висвітлено регулювання відносин неплатоспроможності в Україні з часів Київської Русі до сьогодення, коли відповідальність змінюється з особистої розправи на судовий процес і майнове стягнення. Окрема увага приділена етапу розвитку законодавства про банкрутство після здобуття Україною незалежності. Розглянуто різні редакції Закону України «Про банкрутство», норми Кодексу України з процедур банкрутства, євроінтеграційні зміни щодо запровадження превентивної реструктуризації, законодавчі ініціативи щодо недопущення зловживань у період воєнного стану. Зроблено висновок про те, що основною метою законодавства про банкрутство має стати відновлення діяльності суб’єктів господарювання завдяки виявленню ризиків неплатоспроможності, вжиттю заходів щодо недопущення або запобігання банкрутству боржників і відновленню їхньої платоспроможності, що є надзвичайно важливим для економіки країни, особливо в умовах сьогодення.
  • Документ
    Проблеми дотримання нейтралітету в умовах інформаційної війни
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Климчук, М. П.; Klymchuk, M. P.; Цимбал, П. В.; Tsymbal, P. V.; Ієрусалімов, І. О.; Iierusalymov, I. О.
    У статті здійснено комплексний аналіз впливу інформаційних і гібридних війн на трансформацію інституту нейтралітету в сучасному міжнародному праві. Обґрунтовано, що інформаційні війни набули ознак структурного елементу міжнародних відносин і чинять системний вплив на еволюцію класичних правових інститутів, зокрема нейтралітету, який історично формувався в межах territorially based jus in bello. Показано, що цифровізація воєнної діяльності, глобалізація комунікаційних мереж і зростання ролі нематеріальних засобів впливу призводять до розмивання меж між збройними діями, інформаційними операціями й психологічним впливом, що істотно ускладнює правове відмежування нейтральних держав від конфлікту.
  • Документ
    Порівняльно-правовий аналіз інституту представництва в адміністративному судочинстві України та країн Європейського Союзу
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Бойчук, Д. В.; Boichuk, D. V.
    Статтю присвячено порівняльно-правовому аналізу інституту судового представництва в адміністративному процесі. Актуальність дослідження зумовлена євроінтеграційними процесами в Україні та потребою в гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами, а також нестабільністю вітчизняного правового регулювання, пов’язаною з дискусіями навколо так званої адвокатської монополії. Розглядаються теоретичні засади та практичні моделі представництва в країнах Європейського Союзу з усталеними традиціями адміністративної юстиції, зокрема у Франції, Німеччині та Польщі. Розкриваються особливості французької елітарної моделі з її винятковою корпорацією адвокатів при Державній Раді, німецької диференційованої системи з принципом обов’язкової участі адвоката у вищих інстанціях, а також польської конкурентної моделі, що допускає до представництва на стадії касації адвокатів і юридичних радників. На основі аналізу зазначені моделі зіставлено із сучасною гібридною системою представництва в Україні. Констатовано, що європейські підходи характеризуються стабільністю, прогнозованістю та орієнтацією на високий професіоналізм, тоді як українська модель перебуває на етапі пошуку оптимального балансу між якістю правової допомоги та її доступністю. За результатами дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства через стабілізацію правового регулювання, посилення вимог до професійних представників у справах значної складності та одночасного розширення системи надання безоплатної правової допомоги.
  • Документ
    Адміністративна процедура декларування зброї в Україні
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Кравцова, Т. М.; Kravtsova, T. M.
    Стаття присвячена аналізу адміністративної процедури декларування вогнепальної зброї, запровадженої в Україні у зв’язку з повномасштабною збройною агресією РФ і зростанням кількості зброї, що опинилася в цивільного населення поза державним обліком. Обґрунтовується потреба в державному контролі такого обігу з метою забезпечення публічної безпеки й запобігання криміналізації зброї. Із використанням системного та структурно-функціонального підходів процедура декларування розглядається як послідовність юридично значущих дій, особливу увагу приділено стадії перевірки особи декларанта й ідентифікації зброї органами Національної поліції. Проаналізовано юридичні наслідки декларування, що полягають у легалізації фактичного володіння зброєю на період воєнного стану та усуненні підстав для кримінальної відповідальності. Зроблено висновок про ключову роль інституту декларування зброї як тимчасового адміністративно-правового механізму балансування між правом громадян на захист і потребами в публічній безпеці в умовах війни.
  • Документ
    Доброчесність державних службовців як елемент публічного управління: адміністративно-правовий аналіз
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Соцька, А. М.; Sotska, A. M.; Кравчук, П. Ю.; Kravchuk, P. Yu.
    Доброчесність державних службовців є ключовим чинником ефективного публічного управління та фундаментальною складовою правового статусу публічного службовця. Вона забезпечує реалізацію публічного інтересу, підвищує довіру громадян до органів влади, формує культуру етичної поведінки та запобігає корупційним проявам. Незважаючи на закріплення принципу доброчесності в законодавстві України, його практична реалізація стикається з рядом системних проблем, серед яких: фрагментарність нормативно-правової бази, відсутність чіткого визначення ключових понять, недостатньо ефективні механізми контролю та слабка корпоративна культура. Додатково зовнішні чинники, як-от політизація призначень, низька заробітна плата та нестійкість державної служби, знижують мотивацію службовців до дотримання етичних стандартів.
  • Документ
    Правове регулювання самоврядних організацій арбітражних керуючих в Україні в сучасних умовах
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Данченко, Т. В.; Danchenko, T. V.; Боярчуков, С. Г.; Boiarchukov, S. H.
    У статті досліджено важливі питання правового регулювання самоврядних організацій арбітражних керуючих у контексті сучасних реалій. Актуальність теми обумовлена важливою функцією інституту саморегулювання представників професійної діяльності як вагомою складовою правового регулювання в державі загалом. Проаналізовано нормативно-правову базу, що регулює порядок створення та діяльності самоврядних організацій арбітражних керуючих; досліджено особливості функціонування цього інституту в умовах перманентної зміни законодавства. Акцентовано увагу на тому, що за нормального функціонування самоврядних організацій арбітражних керуючих створюється ефективне конкурентне середовище, зникає недобросовісна конкуренція, натомість поліпшується обмін практичним досвідом та інформацією, підвищується кваліфікація арбітражних керуючих, створюються сучасні можливості для навчання. Методологія досліджуваного питання ґрунтується на комплексному підході, що поєднує порівняльно-правовий аналіз, системний підхід і формально-логічний метод. Використано детальний аналіз національного законодавства та наукових джерел. Результати проведеного аналізу свідчать про недостатній рівень законодавчого врегулювання створення й діяльності самоврядних організацій загалом і в сфері саморегулювання арбітражних керуючих зокрема. Однак позитивними є тенденції щодо наявної практичної реалізації вже існуючих норм у контексті реальної діяльності Національної Асоціації арбітражних керуючих України.
  • Документ
    Концептуальні засади судового контролю як гарантії прав і свобод людини в Україні
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Тимошенко, О. А.; Tymoshenko, O. A.; Соцька, А. М.; Sotska, A. M.
    У статті досліджено концептуальні засади судового контролю як ключового інструменту гарантування прав і свобод людини в Україні. Проаналізовано нормативно-правову базу, інституційні механізми та функціональні аспекти судового контролю в різних галузях права, включно з кримінальним, адміністративним та цивільним судочинством. Особлива увага приділена ролі судового контролю в умовах надзвичайних правових режимів і воєнного стану, а також перспективам цифровізації судових процедур, впровадженню електронного судочинства й технологій штучного інтелекту для підвищення ефективності та прозорості процесу. Розглянуто проблеми нерівномірності практики застосування контрольних повноважень судів і запропоновано способи їхнього вдосконалення. Висвітлено значення міжгалузевої уніфікації підходів, цифровізації та дотримання стандартів ЄС у забезпеченні надійного та передбачуваного захисту прав і свобод особи.
  • Документ
    Роль системи безоплатної правничої допомоги в забезпеченні права на захист у кримінальному провадженні
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Тахтай, Є. М.; Takhtay, Ye. M.
    У статті досліджується актуальна проблема забезпечення права на захист у кримінальному провадженні в Україні через функціонування системи безоплатної правничої допомоги. Висвітлюється значення конституційної гарантії доступу до правосуддя для всіх громадян, зокрема осіб, які через соціальні, економічні або психологічні чинники не можуть самостійно забезпечити юридичний захист. Проаналізовано нормативно-правову базу функціонування системи БПД, а саме положення Конституції України, Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» та Кримінального процесуального кодексу України. Увага приділена двом ключовим процедурам залучення захисника: з ініціативи органів досудового розслідування та за зверненням самої особи. Визначено, що своєчасне призначення захисника є критично важливим для запобігання порушенням прав людини на початковому етапі досудового розслідування, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Акцентовано увагу на проблемах практичного характеру під час надання допомоги захиснику за призначенням, зокрема нестача адвокатів у системі БПД, затримки в їхньому залученні, ризики тиску на підозрюваних, формальний характер інформування про права та недостатній рівень контролю за якістю надання допомоги. Особливу увагу приділено пропозиціям щодо вдосконалення роботи системи БПД через впровадження автоматизованої системи повідомлень про затримання, посилення відповідальності за її порушення, забезпечення належного рівня опалити послуги захисника за призначенням та підвищення прозорості діяльності центрів безоплатного надання правничої допомоги. Підсумовано, що, попри виклики воєнного часу, система БПД продовжує виконувати ключову стабілізуючу роль у сфері кримінального правосуддя та потребує подальших цілеспрямованих реформ, щоб повністю відповідати європейським стандартам прав людини.