Економіка і управління

Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/27

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 414
  • Документ
    Концептуальні засади ефективного використання потенціалу промислового підприємництва в умовах цифровізації
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Уманець, Тетяна Василівна; Umanets, Tetiana; Федоров, Ігор Анатолійович; Fedorov, Ihor
    У статті обґрунтовано концептуальні засади ефективного використання потенціалу промислового підприємництва в умовах цифровізації. Уточнено сутність поняття «ефективне використання потенціалу» та запропоновано його авторське трактування як безперервного керованого процесу раціонального залучення, взаємоузгодження і трансформації ресурсів, можливостей, компетентностей та резервів. Визначено ключові ознаки ефективного використання потенціалу та розроблено концептуальний підхід, що охоплює діагностику, управлінський вплив, мобілізацію резервів, трансформацію, відтворення і нарощування потенціалу. Обґрунтовано три напрями трансформації: структури потенціалу, способів його використання та взаємозв’язків між складовими. Доведено наскрізний вплив цифрових трансформацій на всі етапи цього процесу та їх роль у переході потенціалу до нового якісного стану.
  • Документ
    Features and prospects of reforming the energy market in Ukraine
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Tytarenko, Artem; Титаренко, Артем Олегович
    The article examines the current state, features of functioning and promising directions of reforming the natural gas market in Ukraine in the context of the transformation of the energy sector, military challenges and deepening European integration processes. The main prerequisites for the development of a competitive gas market are revealed and the factors that influence its efficiency, stability, transparency and ability to meet the needs of consumers and the national economy are identified. Particular attention is paid to the need to form a balanced model of market functioning, which will combine market mechanisms, effective state regulation, consumer protection and ensuring the energy security of Ukraine. The features of reforming the gas sector are analyzed, related to market liberalization, development of competition, improvement of the pricing system, functioning of gas transportation and gas distribution infrastructure, as well as adaptation of national legislation to the requirements of European energy legislation. The main problems that hinder the full development of the competitive environment are identified, including insufficient predictability of regulatory policy, significant state influence on certain market segments, accumulation of financial imbalances, risks of debt and the need to improve mechanisms for financing production and technological costs of natural gas. The article examines the features of the application of mechanisms of state intervention in the functioning of the natural gas market, in particular, the imposition of special obligations on individual market entities, price regulation for certain categories of consumers and the establishment of conditions for providing socially significant needs with natural gas. The need for a gradual transition from the situational application of administrative instruments to the use of transparent, economically justified and predictable mechanisms of regulatory influence that will ensure a balance of interests of the state, business entities and consumers is substantiated. Special attention is paid to the problem of production and technological losses and costs of natural gas and their impact on the economy of gas distribution system operators and the formation of tariffs for distribution services. The feasibility of further improving the mechanisms for financing gas, necessary to meet technological needs, as well as stimulating gas infrastructure operators to reduce unproductive resource costs by modernizing equipment, optimizing operating modes, and implementing modern monitoring and accounting systems, has been determined. Prospective directions for further reforming the natural gas market of Ukraine have been substantiated, which include the development of a competitive environment, increasing the transparency of pricing, improving tariff regulation mechanisms, developing exchange trading, digitalizing monitoring processes and analyzing market conditions, increasing the institutional capacity of state bodies, and harmonizing the rules for the functioning of the gas market with European standards. The implementation of these directions should contribute to the formation of an effective, competitive, and energy-sustainable natural gas market capable of adapting to modern economic, security, and geopolitical challenges. The practical value of the study lies in identifying and systematizing key problems in the functioning of the natural gas market of Ukraine and substantiating the directions for its further reform. The results obtained can be used in the formation and implementation of state policy in the gas sector, improving legal and regulatory support, developing mechanisms to increase the efficiency of market participants, as well as in further scientific research into the problems of development, liberalization and integration of the natural gas market of Ukraine into the European energy space.
  • Документ
    Theoretical principles of forming a mechanism for ensuring the competitiveness of enterprises
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Synechko, Sergii; Синечко, Сергій Віталійович
    The article examines the theoretical, methodological, and practical foundations for establishing a mechanism to ensure enterprise competitiveness within the context of modern business conditions. It substantiates that enterprise competitiveness is a key factor in sustainable operation, economic development, and the ability to adapt to dynamic changes in both the external and internal environments. It is noted that modern conditions are characterized by intensified competition, the digitalization of business processes, technological shifts, economic instability, evolving consumer needs, and rising risk levels. The economic essence of enterprise competitiveness is explored, and the primary approaches to its assessment are systematized. Key components of competitiveness – specifically financial-economic, production, marketing, innovation, human resources, and organizationalmanagerial aspects – are characterized. The study summarizes the main internal and external environmental factors that determine an enterprise's level of competitive advantage and influence its operational efficiency. A structural-functional approach to establishing a mechanism for ensuring enterprise competitiveness is substantiated. The study identifies the mechanism's core elements, including competitiveness management goals and principles, methods and tools of influence, resource provision, organizational-economic levers, and systems for monitoring and performance assessment. Particular attention is paid to the role of strategic management, innovation, digital technologies, efficient resource utilization, and human capital development in establishing sustainable competitive advantages for the enterprise. The study identifies key challenges in ensuring enterprise competitiveness under current conditions, such as limited financial resources, high uncertainty, intensifying competition, technological risks, market instability, and the insufficient adaptability of traditional management systems. The necessity of refining the mechanism for ensuring competitiveness through a comprehensive combination of strategic, organizational, economic, innovative, and digital tools is substantiated. It is concluded that the effective development of a mechanism to ensure enterprise competitiveness must be based on a systemic approach, continuous monitoring of the competitive environment, timely identification of threats and opportunities, rational resource use, and the active implementation of innovations. The proposed theoretical insights and practical recommendations can be utilized by enterprises to enhance management efficiency, strengthen competitive positions, and ensure sustainable development amidst modern economic transformations.
  • Документ
    Вплив механізму ринкової премії на конкурентоспроможність та управління підприємствами-виробниками електроенергії з відновлюваних джерел енергії
    (ПВНЗ «Європейський університет», 2026) Гудзь, Юрій Федорович; Потапов, Валентин Євгенійович
    Стаття присвячена дослідженню впливу механізму ринкової премії на конкурентоспроможність та управління підприємствами-виробниками електроенергії в Україні в контексті переходу до моделі зеленої економіки та реалізації цілей сталого розвитку. У роботі обґрунтовано, що ринкова премія є інструментом, який поєднує ринкові стимули та державну підтримку, забезпечуючи збалансований розвиток сектору відновлюваної енергетики без надмірного навантаження на споживачів та бюджет. Проаналізовано особливості запровадження механізму ринкової премії в Україні, його роль у формуванні конкурентного середовища та підвищенні ефективності виробників електроенергії з відновлюваних джерел. Показано, що ринкова премія сприяє інтеграції виробників відновлювальних джерел енергії в ринкові відносини, стимулює інвестиційну активність, зменшує фінансові ризики та створює передумови для довгострокової модернізації енергетичного сектору. Особлива увага приділена оцінці того, як механізм ринкової премії впливає на екологічні та економічні параметри розвитку, зокрема підвищення частки чистої енергії, зниження викидів та зміцнення енергетичної безпеки. Результати дослідження свідчать, що ринкова премія є дієвим інструментом гармонізації економічних та екологічних пріоритетів у процесі побудови зеленої економіки в Україні.
  • Документ
    Бюджетно-закупівельна синхронізація як умова ефективного виконання державного та місцевих бюджетів
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Халіна, Вероніка Юріївна; Khalina, Veronica
    У статті досліджено теоретико-методичні засади узгодження бюджетного та закупівельного циклів як умови ефективного виконання державного та місцевих бюджетів. Проблема актуалізується через відокремленість бюджетного і закупівельного планування, виконання договорів, платежів та оцінювання результатів, що створює ризики невикористання асигнувань і недосягнення цілей бюджетних програм. Метою статті є розвиток засад узгодження двох циклів шляхом визначення змісту і ключових контурів їх взаємозв’язку, систематизації бюджетно-закупівельних розривів та обґрунтування інструментів їх виявлення і запобігання. Використано системний і процесний підходи, методи узагальнення, порівняльного та причинно-наслідкового аналізу, моделювання і класифікації. Обґрунтовано доцільність розгляду бюджетного та закупівельного циклів як єдиного результативного ланцюга, що поєднує публічну потребу, цілі бюджетної програми, асигнування, закупівельний план, процедуру, виконання договору, платежі та фактичний результат. Запропоновано трактувати їх узгодження як безперервне забезпечення змістовної, фінансової, часової, операційної та інформаційної відповідності між бюджетними й закупівельними рішеннями. Виокремлено п’ять контурів узгодження: цільово-результативний, фінансово-вартісний, часовий, операційно-договірний та інформаційно-контрольний. Розвинуто поняття бюджетно-закупівельного розриву як невідповідності між взаємопов’язаними етапами, параметрами або результатами двох циклів, що спричиняє затримку чи неможливість закупівлі, непродуктивне використання коштів або недосягнення запланованого результату. Запропоновано оцінювати взаємодію циклів за трьома станами: узгоджений стан, часткова узгодженість і наявність розриву. Практичним інструментом визначено картку бюджетно-закупівельного узгодження, яка забезпечує простежуваність зв’язків між потребою, бюджетною програмою, закупівлею, договором, платежами та результатом. Наукова новизна полягає в удосконаленні методичного підходу до інтеграції двох циклів, виокремленні контурів їх узгодження та формуванні інструментарію діагностування розривів. Практичне застосування результатів сприятиме обґрунтованості бюджетних і закупівельних рішень, своєчасності закупівель та результативності використання коштів.
  • Документ
    Бізнес-аналітика як інструмент підтримки прийняття управлінських рішень в умовах цифрової трансформації підприємств
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Скопенко, Наталія Степанівна; Skopenko, Nataliia; Овдій, Олена Василівна; Ovdii, Olena
    Статтю присвячено дослідженню теоретичних засад використання бізнес-аналітики у системі управління підприємством в умовах цифрової трансформації економіки. Систематизовано сучасні наукові підходи до трактування сутності бізнес-аналітики та обґрунтовано її еволюцію від традиційних засобів формування управлінської звітності до інтегрованої інформаційно-аналітичної системи, що забезпечує трансформацію корпоративних даних у практичні знання для стратегічного, тактичного й оперативного управління. Запропоновано авторське визначення поняття «бізнес-аналітика», яке розглядає її як інтегровану систему методів, цифрових технологій та аналітичних інструментів, спрямованих на трансформацію корпоративних даних у практичні знання й управлінські рекомендації. Особливу увагу приділено функціональній архітектурі бізнес-аналітики. Систематизовано чотири взаємопов'язані рівні аналітики – описову, діагностичну, прогнозну та прескриптивну, які формують безперервний цикл інформаційно-аналітичної підтримки управління підприємством. Проведено порівняльний аналіз концепцій бізнес-інтелекту, бізнес-аналітики та штучного інтелекту в бізнесі, який дозволив визначити їх взаємодоповнювальні функції в єдиній системі управління підприємством. Встановлено, що бізнес-інтелект забезпечує інтеграцію даних і формування управлінської звітності, бізнес-аналітика реалізує поглиблений аналіз, моделювання та прогнозування, штучний інтелект у бізнесі розширює можливості підтримки прийняття управлінських рішень завдяки використанню інтелектуальних алгоритмів, машинного навчання, оброблення природної мови та автоматизованого аналітичного супроводу. Обґрунтовано, що конвергенція бізнес-аналітики з технологіями штучного інтелекту, генеративного штучного інтелекту, машинного навчання, хмарних обчислень і роботизованої автоматизації бізнес-процесів суттєво розширює функціональні можливості корпоративних аналітичних систем, забезпечуючи оброблення даних у режимі реального часу, прогнозну аналітику, інтелектуальну підтримку прийняття управлінських рішень та безперервний моніторинг бізнес-процесів. Зроблено висновок, що така технологічна інтеграція формує методологічне підґрунтя управління на основі даних і розвитку концепції інтелектуального підприємства, сприяючи підвищенню ефективності управління, адаптивності організацій, забезпеченню стійких конкурентних переваг та довгострокової стійкості підприємств.
  • Документ
    Управління інноваційним розвитком закладів охорони здоров’я в умовах війни: розрив між попитом на високотехнологічну допомогу, якістю менеджменту та готовністю персоналу
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Рудінська, Олена Володимирівна; Rudinska, Olena; Колоденко, Олена Володимирівна; Kolodenko, Olena; Церковна, Альона Володимирівна; Tserkovna, Alona
    У статті обґрунтовано теоретико-прикладні засади інноваційно-орієнтованого управління закладами охорони здоров’я в умовах воєнного стану, зростання попиту на високотехнологічну медичну допомогу та обмеженості управлінських ресурсів. Актуальність дослідження визначається тим, що цифровізація, розвиток ангіографічної, телемедичної, трансплантаційної, реабілітаційної та сервісної спроможності ЗОЗ потребують не тільки фінансування, а й якісного менеджменту, доказових закупівель, підготовлених команд, процесної інтеграції та психологічної готовності персоналу до змін. Уточнено зміст понять «інноваційна діяльність ЗОЗ», «менеджмент-потенціал», «високотехнологічна медична допомога», «управлінський розрив» і «психологічна готовність персоналу». Метою статті є наукове обґрунтування підходу до виявлення та подолання управлінських розривів між попитом на високотехнологічну допомогу, менеджмент-потенціалом ЗОЗ і готовністю персоналу до інновацій. На основі кейсів південного регіону України показано, що інноваційність проявляється не лише через придбання обладнання, а й через реорганізацію мережі, розвиток телемедицини, ангіографічної допомоги, трансплантаційної спроможності, медичного клінінгу, цифрового моніторингу, менеджменту якості та обґрунтованих закупівель. Запропоновано модель інноваційно-орієнтованого управління, яка поєднує аналітику попиту, стратегічне планування, закупівельну підготовку, процесну інтеграцію, психологічну підтримку персоналу та оцінювання результативності. Наукова новизна полягає у трактуванні інновації як повного управлінського циклу від виявлення потреби до вимірювання медичного, економічного й організаційно-психологічного ефекту. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання керівниками ЗОЗ, органами місцевого самоврядування та департаментами охорони здоров’я для планування інноваційних проєктів, прискорення обґрунтованих закупівель, підготовки персоналу й контролю якості в умовах воєнних обмежень. Окрему увагу приділено тому, що швидкість управлінського рішення не повинна знижувати його доказовість, правомірність і прийнятність для колективу.
  • Документ
    Дефінітивна оцінка державного боргу як об’єкта регулювання фінансовою системою країни
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Рудик, Ольга Романівна; Rudyk, Olya; Терешко, Олександра Михайлівна; Tereshko, Oleksandra; Яворовський, Сергій Михайлович; Yavorovskyi, Sergii
    У статті досліджено теоретичні засади та організаційно-методичні підходи формування державного боргу як явища в економічному просторі країни та об’єкта регулювання фінансовою системою. Основними методами наукового дослідження є загальнонаукові та спеціальні інструменти пізнання, а саме: порівняння, дедукція, аналіз, класифікація, оцінка, рейтингування, систематизація та інші. Обґрунтовано необхідність здійснювати дефінітивну оцінку зазначеного складного макрофінансового явища з позиції трьох логічних рівнів: як фінансової категорії, що ґрунтується на визначенні суті; за кількісним та якісним напрямами, які охоплюють оцінку суми та структури боргу; функціональною роллю з системним аналізом «потреби» та «необхідності» боргових взаємовідносин на усіх рівнях. Уточнено зміст поняття «державний борг» як складової економічних взаємовідносин на макрорівні, що впливає на фінансові процеси в країні, є об’єктом управління в коротко- та довготерміновій перспективі, джерелом виникнення ризиків або формування фінансових перспектив. Проведено порівняльний аналіз наукових парадигм виникнення державного боргу та систем управління ним в українському науковому товаристві та закордоном. Здійснено порівняльний аналіз трактування вченими-фінансистами дефініції «державний борг» для систематизації наукових позицій щодо зазначеного явища та інструментів впливу на чинники його виникнення. Оригінальність наукового дослідження полягає в запропонованій актуалізації всеохоплювальної ідентифікації семантичної форми категорії «державний борг» на основі історично сформованих трьох напрямів його оцінки в фінансовій науці. Здійснено авторську оцінку економічної дефініції та запропоновано основні напрями її удосконалення. Доведено, що від наукової ідентифікації зазначеного фінансового явища залежить обраний механізм макрофінансового управління в країні, що безпосередньо впливає на правове поле, інституційне середовище та ефективність розпорядження державними фінансовими ресурсами як в коротко- так і довготерміновій перспективі.
  • Документ
    Адаптація механізмів страхового захисту суб’єктів господарювання до умов економічної нестабільності
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Руда, Оксана Леонтіївна; Ruda, Oksana; Марценюк, Олена Василівна; Martseniuk, Olena
    Статтю присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів адаптації механізмів страхового захисту суб'єктів господарювання до умов економічної нестабільності. Актуальність дослідження зумовлена суттєвим ускладненням ризикового середовища функціонування підприємств, що характеризується посиленням впливу воєнних дій, інфляційних процесів, цифрової трансформації економіки, кіберзагроз, порушенням логістичних ланцюгів та зростанням невизначеності ведення господарської діяльності. Обґрунтовано, що в сучасних умовах страхування повинно виконувати не лише компенсаційну функцію, а й інтегруватися до системи корпоративного управління ризиками. Встановлено, що сучасне ризикове середовище формується під одночасним впливом економічних, фінансових, воєнних, кібернетичних, екологічних, логістичних та операційних ризиків, які є взаємопов'язаними та потребують застосування інноваційних страхових інструментів. Проаналізовано сучасний стан страхового ринку України. Визначено основні тенденції його розвитку. Доведено, що виявлені тенденції свідчать про підвищення фінансової стійкості страхового сектору, водночас виявляючи низку системних проблем, пов'язаних із недостатнім розвитком страхування воєнних і кіберризиків, обмеженим використанням сучасних страхових продуктів суб'єктами малого та середнього підприємництва, недостатньою інтеграцією страхування до систем корпоративного управління ризиками та необхідністю подальшої цифрової трансформації страхового ринку. Особливу увагу приділено обґрунтуванню практичних напрямів удосконалення механізмів страхового захисту суб'єктів господарювання. Обґрунтовано доцільність розвитку ризик-орієнтованого регулювання, інтеграції страхування до систем корпоративного управління ризиками, впровадження модульних страхових продуктів, розширення страхового покриття воєнних, кібернетичних, логістичних та екологічних ризиків, а також активізації використання цифрових технологій. Систематизовано практичні напрями вдосконалення механізмів страхового захисту за інституційним, організаційним, продуктовим, цифровим, фінансовим та освітньо-консультаційним напрямами.
  • Документ
    Управління цифровим підприємством в умовах геополітичної фрагментації: Маркетинг 5.0 та вибір територіальної платформи розвитку
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Попова, Ольга Юріївна; Федорченко, Костянтин Олександрович
    Метою статті є обґрунтування підходу до управління цифровим підприємством, у межах якого територіальна платформа розвитку розглядається як складова системи стратегічного управління, а Маркетинг 5.0 – як інструмент селекції релевантних зовнішніх факторів для вибору юрисдикції, цифрової інфраструктури, ринку та середовища масштабування. Теоретичною та методологічною основою дослідження є сучасні концепції цифрової трансформації підприємств, територіального брендингу, цифрового урядування, управління кіберризиками та побудови композитних індикаторів. У процесі дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, порівняльного аналізу, наукової абстракції, мін–макс нормування та лінійної агрегації. Для забезпечення доказовості методики використано відкриті міжнародні індикатори, що мають зіставні значення для України, Польщі, Естонії, США та ОАЕ. Обґрунтовано трактування Маркетингу 5.0 як підсистеми управління цифровим підприємством, яка забезпечує відбір релевантних зовнішніх факторів і ранній вибір територіальної платформи розвитку. Побудовано інтегральний індекс територіальної придатності на основі ICT Development Index, E-Government Development Index і Global Innovation Index. Розрахунок показав, що в межах вибраної сукупності країн найвищі значення мають Естонія, США та ОАЕ, тоді як Україна демонструє найнижчий інтегральний показник, але не найнижчий цифровий експорт послуг, що свідчить про наявність недореалізованого потенціалу. Розвинуто підхід до управління цифровим підприємством шляхом включення до нього категорії територіальної платформи розвитку та обґрунтовано роль Маркетингу 5.0 як механізму селекції релевантних зовнішніх факторів. Запропоновано компактний, відтворюваний і верифікований індекс територіальної придатності. Результати можуть бути використані для вибору юрисдикції, офісної присутності, sales-платформи, цифрової інфраструктури, інноваційного середовища та конфігурації міжнародного масштабування українських цифрових підприємств.
  • Документ
    Стратегічна мотиваційна архітектура: від універсальних стимулів до персоналізованих управлінських рішень
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Пилипів, Надія Іванівна; Pylypiv, Nadiya; Ціжма, Юрій Іванович; Tsizhma, Yurii; Ціжма, Оксана Анатоліївна; Tsizhma, Oksana
    У статті розвинуто теоретико-методологічні засади стратегічного управління індивідуалізацією мотивації персоналу та запропоновано концепцію стратегічної мотиваційної архітектури. Актуальність дослідження зумовлена зниженням ефективності уніфікованих систем стимулювання в умовах цифровізації, гібридної зайнятості, конкуренції за таланти та зростання професійної й ціннісної різноманітності працівників. Обґрунтовано, що проблема сучасних організацій полягає не стільки у нестачі мотиваційних інструментів, скільки у відсутності інтегрованої системи, яка пов’язує їх зі стратегією, організаційною культурою, командною взаємодією та даними про персонал. Стратегічну індивідуалізацію мотивації визначено як безперервний процес формування, реалізації, оцінювання та коригування диференційованих мотиваційних рішень відповідно до стратегічних цілей організації та мотиваційних профілів працівників. Запропонована мотиваційна архітектура охоплює сім взаємопов’язаних елементів: стратегічний фундамент, організаційне середовище, аналітичне забезпечення, мотиваційне проєктування, реалізацію, оцінювання результативності та стратегічне вдосконалення. Її практична логіка розкривається як цикл підтримки управлінських рішень, що включає визначення стратегічно необхідної поведінки, використання HR-аналітики, вибір поєднання матеріальних і нематеріальних стимулів, оцінювання результатів та подальше коригування мотиваційної політики. Наукова новизна дослідження полягає в інтеграції стратегічного, поведінкового та аналітичного вимірів мотивації в єдину управлінську модель, а також у розмежуванні мотиваційної архітектури як концептуальної конструкції та стратегічної індивідуалізації як процесу її реалізації. Практичне значення результатів полягає у можливості більш раціонального розподілу мотиваційних ресурсів, підтримки ключових компетентностей, утримання цінних працівників та адаптації HR-політики до стратегічних змін і динамічного зовнішнього середовища. Результати дослідження можуть бути використані в організаціях, що здійснюють цифрову трансформацію та прагнуть підвищити залученість персоналу і довгострокову результативність.
  • Документ
    Організаційно-економічні та циркулярно-трансформаційні механізми забезпечення стійкості промисловості в умовах циркулярної економіки
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Метіль, Тетяна Костянтинівна; Metil, Tetiana
    У статті обґрунтовано комплекс організаційно-економічних та циркулярно-трансформаційних механізмів реалізації дії системи стратегічного управління стійкістю промисловості (СУСП) в умовах переходу національної економіки до моделі циркулярного господарювання. Актуальність дослідження визначається необхідністю подолання фрагментарності інструментарію державного регулювання промислового розвитку та формування цілісного, взаємоузгодженого механізмового каркасу, здатного забезпечити відновлення, адаптацію та модернізацію реального сектору економіки України в умовах дії множинних безпекових, ресурсних, інституційних, технологічних та екологічних викликів. Визначено сутність, дефініційний зміст, структурні елементи, принципи функціонування та інструментарій п'яти базових механізмів: просторово-координаційного, інституційного, інноваційно-технологічного, ресурсно-логістичного та циркулярно-трансформаційного. Розкрито функціональне призначення кожного механізму, зокрема роль просторово-координаційного механізму в узгодженні взаємодії регіональних промислових зон і промислово-логістичних осей, значення інституційного механізму для формування нормативно-регуляторного середовища, місце інноваційно-технологічного механізму у впровадженні рішень Індустрії 4.0, функції ресурсно-логістичного механізму щодо безперервності виробничих процесів. Доведено, що зазначені механізми функціонують як взаємопов'язані підсистеми єдиного адаптивного контуру, інтеграція якого забезпечує узгоджену й синхронізовану реалізацію стратегічних цілей промислового розвитку. Особливу увагу приділено циркулярно-трансформаційному механізму, який визначено ключовим інструментом впровадження принципів циркулярної економіки через розвиток рециклінгу, ремануфактурингу, промислового симбіозу та замкнених виробничих циклів. Обґрунтовано практичну значущість пропонованого комплексу механізмів для розроблення державної промислової політики, програм реконструкції промислових систем, а також стратегій післявоєнного відновлення економіки України.
  • Документ
    Сценарний підхід до стабілізації та відновлення малих форм господарювання в умовах повоєнного відновлення аграрного сектору України
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Ковбаса, Олександр Миколайович; Kovbasa, Oleksandr
    У статті обґрунтовано сценарний підхід до стабілізації та повоєнного відновлення малих форм господарювання в аграрному секторі України, що набуває критичної актуальності через безпрецедентні деструктивні наслідки повномасштабної агресії. Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування та розробка адаптивної стратегічної моделі (дорожньої карти) підтримки малих форм господарювання аграрної галузі, що передбачає поетапний перехід від безпекової стабілізації до структурної модернізації та євроінтеграційної трансформації. Методологічну основу становлять монографічний аналіз, метод експертного оцінювання, статистико-економічний метод, а також інструментарій сценарного прогнозування, що дає змогу врахувати багатовимірну невизначеність воєнного та повоєнного періоду. Отримані результати засвідчують, що найвищий інтегральний індекс пріоритетності має гуманітарне розмінування сільгоспземель (4,4 з 5), що визначає саму можливість господарської діяльності, тоді як грантова підтримка оборотного капіталу та пільгове кредитування посідають другу позицію. Розроблена трирівнева модель структурує заходи за етапами: фізичне відновлення доступу до землі, відновлення виробництва через грантові програми та структурна модернізація з інтеграцією у ланцюги доданої вартості. Сценарний аналіз демонструє, що оптимістичний сценарій (зростання кількості господарств на 8–10% щорічно) потребує прискорення темпів розмінування до понад 65 тис. га на рік, тоді як фактичний показник 2025 р. становив лише 12–14 тис. га, що формує істотний розрив між потребою та спроможністю. Висновки підтверджують, що темпи розмінування та обсяги грантового фінансування є керованими змінними, вплив на які здатен змістити фактичну траєкторію в бік позитивних змін. Практична цінність статті полягає у створенні інструментарію адаптивного управління аграрною політикою в умовах обмежених фінансових ресурсів, що дозволяє органам державної влади та міжнародним донорам обґрунтовано розподіляти пріоритети підтримки малих агроформувань, враховуючи багатофакторну невизначеність та критичну залежність від безпекових передумов.
  • Документ
    Облікові ризики оплати праці в бюджетних установах
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Кидисюк, Христина Михайлівна; Kydysiuk, Khrystyna
    У статті досліджено особливості нормативно-правового регулювання оплати праці працівників бюджетних установ як одного з найбільш складних і ресурсомістких об’єктів бухгалтерського обліку в державному секторі. Суттєве зростання частки видатків державного бюджету на оплату праці та необхідність забезпечення достовірності облікової інформації в умовах постійних змін трудового, бюджетного та податкового законодавства визначило актуальність дослідження. Проаналізовано наукові підходи бюджетному обліку оплати праці та встановлено недостатній рівень наукового опрацювання питань ідентифікації облікових ризиків операцій з оплати праці в бюджетних установах. Досліджено нормативно-правові засади формування основної та додаткової заробітної плати різних категорій працівників бюджетної сфери, особливості встановлення посадових окладів, надбавок, доплат, преміальних та компенсаційних виплат, а також їх оподаткування та документального оформлення. Встановлено, що складність нормативного регулювання та його постійна трансформація формують значну кількість облікових ризиків, пов'язаних із правильністю нарахування заробітної плати, визначенням бази для обчислення окремих виплат, застосуванням податкового законодавства та своєчасним відображенням господарських операцій у бухгалтерському обліку. За результатами дослідження систематизовано та класифіковано основні облікові ризики операцій з оплати праці в бюджетних установах залежно від категорій працівників, особливостей нормативно-правового регулювання та їх впливу на достовірність фінансової інформації. Доведено, що джерелом виникнення облікових ризиків є багаторівнева система нормативного регулювання оплати праці, динамічність законодавчих змін, диференціація умов оплати праці окремих категорій працівників та особливості оподаткування окремих видів виплат. Запропоновані підходи можуть бути використані при організації бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю та управління обліковими ризиками в бюджетних установах.
  • Документ
    Роль глобальних агротрейдерів у формуванні циркулярних ланцюгів створення вартості
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Зварич, Ірина Ярославівна; Zvarych, Iryna
    Обґрунтування та прогалина в знаннях. Традиційна система глобальної торгівлі продукцією агропромислового комплексу тривалий час функціонувала в межах лінійної парадигми «вилучення–виробництво–відходи», оптимізуючи виключно швидкість логістики та обсяги постачань. Сучасна наукова література детально описує локальні моделі циркулярної економіки, проте існує суттєва дослідницька прогалина щодо трансформації інституційного ландшафту міжнародної торгівлі відходами та побічними продуктами під впливом транснаціональних агротрейдерів, які стають центральними хабами зациклення ланцюгів доданої вартості. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та аналітичному оцінюванні трансформаційної ролі глобальних агротрейдерів (зокрема групи «ABCD») у процесах формування міжнародних циркулярних ланцюгів вартості, а також у виявленні системних детермінант і суперечностей корпоративної моделі управління вторинною біомасою. Результати. Встановлено, що провідні агротрейдери, контролюючи від 70% до 90% світового ринку зерна, трансформують свої переробні потужності на мультикомпонентні біорефінерії для 100% утилізації біомаси (виробництво SAF, біопластиків, протеїнових концентратів). Доведено, що цифровізація та впровадження прецизійного харчування тварин дозволяє знизити викиди азоту й фосфору до 15%. Висновки, наукова новизна та практичне значення. Виявлено ключовий парадокс між локальною природою циркулярної економіки та глобальною централізацією логістики трейдерів, що генерує додатковий вуглецевий слід. Практична цінність результатів визначається можливістю їх використання для оптимізації стратегій екологізації аграрного експорту України в умовах інтеграції до ЄС.
  • Документ
    Цифрові платформи у фінансуванні неприбуткових організацій в умовах війни
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Горват, Тетяна Юріївна; Horvat, Tetiana
    У статті досліджено роль цифрових платформ у трансформації механізмів фінансування неприбуткових організацій в умовах повномасштабної війни. Обґрунтовано, що воєнні виклики спричинили суттєві зміни у фінансовій архітектурі неприбуткового сектору, зумовивши перехід від переважно інституційних моделей фінансування до цифрових механізмів мобілізації ресурсів. Проаналізовано теоретичні підходи до трактування сутності цифрових платформ, їх функцій та ролі у розвитку цифрової економіки, а також узагальнено сучасні наукові підходи до фінансового забезпечення діяльності неприбуткових організацій. Охарактеризовано особливості функціонування цифрових платформ як інфраструктури взаємодії між донорами та неприбутковими організаціями. Визначено, що використання соціальних мереж, краудфандингових сервісів, месенджерів і цифрових платіжних систем забезпечує оперативне залучення фінансових ресурсів, розширення географії донорської підтримки, підвищення прозорості фінансових потоків та зниження трансакційних витрат. Систематизовано відмінності між традиційною та цифровою моделями благодійності, а також узагальнено фактори, що визначають ефективність цифрових платформ у процесі мобілізації благодійних коштів. Обґрунтовано, що в умовах війни цифрові платформи поступово трансформуються із допоміжного інструменту збору пожертв у самостійний механізм управління фінансовими потоками неприбуткового сектору, виконуючи функції ключового фінансового посередника між донорами та отримувачами допомоги. Встановлено, що фінансова стійкість неприбуткових організацій прямо залежить від рівня їх цифрової присутності, довіри користувачів, ефективності комунікації та прозорості використання залучених ресурсів. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості їх використання для вдосконалення механізмів фінансування неприбуткових організацій, розвитку цифрових інструментів залучення благодійних коштів та формування ефективної фінансової моделі функціонування неприбуткового сектору в умовах воєнного та післявоєнного розвитку України.
  • Документ
    Оптимізація конверсії інтернет-магазину: основні методи та інструменти
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Бондаренко, Валерій Михайлович; Bondarenko, Valery; Левицька, Інна Ванадіївна; Levytska, Inna; Омельяненко, Олександр Васильович; Omelyanenko, Oleksandr
    У статті розглянуто основні підходи та інструменти підвищення конверсії інтернет-магазинів в умовах розвитку цифрової економіки, активного поширення електронної комерції та зростання онлайн-продажів. Визначено, що конверсія є одним із ключових показників ефективності онлайн-платформ, оскільки вона характеризує здатність вебресурсу перетворювати відвідувачів на реальних покупців або користувачів, які виконують цільову дію. Саме тому оптимізація конверсії має важливе значення для підвищення прибутковості інтернет-магазину, ефективного використання рекламного бюджету та посилення конкурентних позицій підприємства в цифровому середовищі. Особливу увагу приділено факторам, що впливають на рівень конверсії. До них належать швидкість завантаження сторінок, зручність навігації, адаптивність інтерфейсу до мобільних пристроїв, якість UX/UI-дизайну, зрозумілість структури каталогу, інформативність карток товарів, наявність відгуків, якісних зображень, прозорих умов оплати, доставки та повернення. Обґрунтовано, що комфортне користувацьке середовище сприяє зменшенню кількості відмов, підвищенню довіри до інтернет-магазину та покращенню поведінкових показників сайту. Досліджено сучасні методи оптимізації конверсії, зокрема A/B тестування, веб-аналітику, аналіз поведінкових даних, використання теплових карт, AI-рекомендаційні системи та автоматизацію тригерних сценаріїв взаємодії з клієнтами. Встановлено, що інтеграція аналітичних платформ дозволяє оцінювати коефіцієнт конверсії, середній чек, повторні покупки, джерела трафіку та ефективність рекламних кампаній. Значну увагу приділено персоналізації, яка базується на сегментації клієнтської бази, аналізі попередніх покупок і формуванні індивідуальних пропозицій. Визначено, що впровадження CRM- та ERP-рішень сприяє автоматизації бізнес-процесів, покращенню якості сервісу, швидшій обробці замовлень і ефективнішому управлінню клієнтськими даними. У висновку доведено, що комплексне поєднання маркетингових, аналітичних і технологічних інструментів забезпечує підвищення ефективності електронної комерції, зміцнення лояльності клієнтів та формування довгострокових конкурентних переваг інтернет-магазину в умовах динамічного розвитку цифрового ринку.
  • Документ
    Ефективне представлення наукових установ України в цифровому середовищі як ключова детермінанта капіталізації дослідницького потенціалу
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Астапенко, Руслан Миколайович; Тишківська, Наталія Василівна; Astapenko, Ruslan; Tyshkivska, Nataliia
    У статті досліджено проблему недостатньої присутності українських наукових установ у цифровому просторі як стримуючого чинника для розширення міжнародної співпраці та ефективного трансферу результатів наукової діяльності. Особливо це питання є актуальним на тлі дефіциту державного фінансування та зростаючих вимог до наукових установ у частині посилення міжнародного співробітництва. Обґрунтовано, що присутність наукової установи у цифровому просторі в умовах сьогодення – це не лише презентація установи на власному вебсайті, у професійних соціальних мережах та наукометричних базах даних, а й системне посилення цифрової присутності її наукових співробітників шляхом створення та актуалізації їхніх профілів на міжнародних ресурсах, інтеграції в міжнародні тематичні мережі та професійні асоціації за фаховими напрямами. Підтверджено пряму залежність успішності наукових установ України у залученні грантового фінансування від їх цифрової видимості та інтегрованості у міжнародний цифровий простір. Крім того, у статті зосереджено увагу на необхідності належної організації роботи із підвищення присутності наукових установ в цифровому середовищі для формування позитивного іміджу наукової установи та збільшення конкурентних переваг у національному та міжнародному масштабі. За результатами проведених досліджень авторами запропонована комплексна модель, спрямована на підвищення цифрової видимості наукових установ з використанням наявних інформаційних ресурсів, де ефективне представлення в цифровому просторі розглядається як ключовий інструмент для просування наукових установ на міжнародному рівні, пошуку партнерів та успішного залучення додаткового фінансування наукової діяльності. Практична значущість проведених досліджень полягає у можливості прикладного використання отриманих результатів для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних наукових установ в межах Європейського дослідницького простору, капіталізації наукового потенціалу та диверсифікації джерел фінансування наукової діяльності установ.
  • Документ
    Алгоритмічні технології та економіка даних у формуванні нової парадигми цифрового маркетингу
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Терент’єва, Наталія Валеріївна; Terentieva, Nataliia
    У статті досліджено роль економіки даних та алгоритмічних технологій у трансформації сучасного цифрового маркетингу. Обґрунтовано, що в умовах цифрової економіки дані стають ключовим стратегічним ресурсом, який визначає ефективність маркетингових рішень, конкурентоспроможність підприємств і здатність брендів формувати довгострокові відносини зі споживачами. Розглянуто вплив технологій штучного інтелекту, машинного навчання та аналізу великих масивів даних на формування data-driven маркетингових стратегій, персоналізацію маркетингових комунікацій та автоматизацію рекламних процесів. Визначено роль цифрових платформ у розвитку алгоритмічних екосистем маркетингу, зокрема у використанні programmatic advertising, поведінкового таргетингу та real-time bidding для оптимізації рекламних кампаній. Показано, що інтеграція аналітичних інструментів, Big Data та алгоритмічних систем сприяє підвищенню точності сегментації аудиторій, прогнозуванню поведінки споживачів і управлінню клієнтським досвідом. Доведено, що цифровий маркетинг трансформується у комплексну аналітичну систему, яка базується на обробці даних у режимі реального часу та використанні алгоритмів прийняття рішень. Акцентовано увагу на необхідності розвитку механізмів алгоритмічного регулювання, спрямованих на забезпечення прозорості цифрової реклами, етичності використання даних та захисту персональної інформації користувачів. Обґрунтовано важливість переходу до privacy-oriented маркетингу та використання first-party data в умовах обмеження сторонніх файлів cookie. Визначено, що інтеграція економіки даних, технологій штучного інтелекту та цифрових платформ формує нову парадигму маркетингової діяльності, у межах якої конкурентоспроможність компаній визначається їх здатністю ефективно використовувати алгоритмічні технології, аналітичні інструменти та цифрові комунікаційні канали у процесі управління маркетингом.
  • Документ
    Дослідження особливостей формування комплексної стратегії управління брендами в умовах цифрової трансформації
    (ПВНЗ "Європейський університет", 2026) Сібрук, Віктор Леонідович; Sibruk, Viktor; Шевченко, Олексій Юрійович; Shevchenko, Oleksiy
    У статті систематизовано наукові підходи до багатовимірної структури бренду, що охоплює чотири взаємопов'язані виміри: ідентичність, зовнішнє сприйняття цільовими аудиторіями, глибина емоційного зв'язку зі споживачем та цінність, що стосується фінансових результатів управління попередніми вимірами. Проаналізовано трирівневу архітектуру комплексної стратегії управління брендами, яка функціонує на корпоративному, продуктовому та комунікаційному рівнях, кожен з яких має специфічний фокус управління та ключові завдання. Досліджено інноваційні тренди, що визначають розвиток сучасного брендингу. Виявлено, що штучний інтелект виступає ключовим драйвером трансформації, тренд на використання AI набуває актуальності для переважної більшості суб’єктів сучасних ринків. Визначено основні напрямки застосування штучного інтелекту в управлінні брендами: дослідження ринку та аналітика, створення контенту, персоналізація продуктів. Розкрито потенціал нейромаркетингу як інструменту вимірювання підсвідомих реакцій споживачів через показники уваги, залученості та переконання. Встановлено, що реальні взаємодії з брендом мають більший вплив на формування вибору покупців, ніж рекламні звернення. Запропоновано авторську модель формування комплексної стратегії управління брендами на основі інтеграції елементів "3С+". Модель представляє циклічний процес, що включає: ядро бренду, стратегічний рівень побудови архітектури брендів, проектування клієнтського досвіду з використанням інструментів штучного інтелекту, інтеграцію комунікацій через омніканальні платформи, вимірювання цінності через поєднання нейрометричних показників та традиційного моніторингу капіталу бренду, а також оптимізацію стратегії у режимі реального часу. На основі поглибленого аналізу кейсів провідних компаній розроблено практичний інструментарій для аудиту комплексної стратегії управління брендами та алгоритм антикризової адаптації стратегії. Запропоновано алгоритм адаптації комплексної стратегії управління брендами в умовах кризи, що включає шість послідовних етапів: діагностику, перевизначення пріоритетів, адаптацію комунікації, мобілізацію внутрішніх ресурсів, моніторинг у реальному часі та коригування стратегії.