Економіка і управління

Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/27

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 321
  • Документ
    Метод розподіленого диференціалу як нова парадигма оптимізації бізнес-процесів підприємства
    (2025) Ковтун, Олександр Олександрович
    У статті розглянуто еволюцію підходів до оптимізації бізнес-процесів, починаючи від ідей класичної економічної думки та наукового менеджменту і до розвитку кібернетичних шкіл. Автор зосереджує увагу на системному аналізі, теорії систем й гнучких методах управління Agile, що акцентуються на здатності організацій до швидких ітераційних змін із мінімізацією ресурсів. У цьому контексті пропонується метод розподіленого диференціалу, який передбачає одночасну покрокову оптимізацію бізнес-процесів з урахуванням їхніх взаємозв’язків і стратегічних цілей, аби мінімізувати ризики «вузьких місць». Метод базується на кібернетичному підході, ідеях ітеративного вдосконалення підходів Lean та Agile, ідеї цифрового моніторингу, що дозволяє оперативно відстежувати ключові показники. Окремо підкреслюється внесок української кібернетичної школи, зокрема проєкти Глушкова, які заклали основу для сучасних корпоративних інформаційних систем. Метод розподіленого диференціалу полягає в тому, що кожна мікрозміна, протестована локально, може бути масштабована в межах всієї організації, не спричиняючи дисбалансу. Завдяки цьому підприємство зберігає гнучкість і здатне швидко реагувати на виклики зовнішнього середовища через регулярні інновації й уточнення процесів. Автор припускає, що такий підхід може претендувати на наукову новизну, адже інтегрує різноманітні управлінські та математичні концепти - від класичних економічних ідей до сучасної кібернетики. Однак універсальність та ефективність методу в різних секторах вимагають подальших емпіричних досліджень і формування практичних інструкцій та рекомендацій. В статті запропоновано розподілений диференціал як метод, що має перспективність для поліпшення конкурентоспроможності підприємств, оскільки пропонує збалансований формат трансформації: покроковий, розподілений, із урахуванням ключових параметрів ефективності та впровадження інновацій. Запропонований підхід також відкриває нові горизонти для міждисциплінарного поєднання математичної теорії й практики оптимізації сучасних бізнес-процесів.
  • Документ
    Теоретичні та практичні аспекти аудиту фінансових результатів від надання маркетингових послуг в соціальних мережах
    (2025) Сташенко, Віталій Володимирович; Лежненко, Людмила Ігорівна
    У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти аудиту фінансових результатів від надання маркетингових послуг у соціальних мережах. Визначено основну мету та завдання аудиту в цьому сегменті, а також окреслено нормативно-правову базу, що регулює процес аудиторської перевірки для послуг, пов'язаних із соціальними медіа. Виділено джерела інформації для проведення аудиту: документи, які регламентують облік фінансових результатів, первинну документацію, облікові регістри, а також фінансову, податкову й нефінансову звітність, що відображають результати діяльності в сфері маркетингових послуг у соціальних мережах SMM (Social Media Marketing). Проаналізовано специфічні підходи до аудиту фінансових результатів маркетингових послуг у соціальних мережах, а також етапи аудиторської перевірки, такі як організаційний, підготовчий, основний (технологічний) і заключний. Запропоновано алгоритм планування аудиту з урахуванням специфіки маркетингової діяльності в соцмережах та визначено підходи до розробки програми аудиторської перевірки. Окремо висвітлено можливі помилки, характерні для цього виду діяльності, які можуть бути виявлені під час аудиту, а також представлено формат підсумкового звіту з результатами аудиту фінансових результатів у сфері маркетингових послуг у соціальних мережах. Аудит фінансового результату від надання маркетингових послуг у соціальних мережах є невіддільною частиною процесу стратегічного управління. Завдяки аналізу цих показників агентства можуть надати клієнтам рекомендації для оптимізації витрат на маркетинг, підвищення окупності та виявлення нових можливостей для розвитку бізнесу. Також аудит дає змогу побачити, які кампанії були найуспішнішими, що дозволяє спрямувати ресурси на найбільш перспективні стратегії. Перспективи розвитку аудиту фінансових результатів в умовах цифрової економіки включають інтеграцію новітніх технологій для більш ефективного управління процесом аудиту, що дозволяє підвищити точність та швидкість аналізу фінансових результатів. Ці тенденції сприятимуть зростанню рівня довіри до фінансової звітності та забезпечать більшу ефективність використання ресурсів у сфері маркетингових послуг, що надаються через соціальні мережі. Таким чином, аудит фінансових результатів стає важливою складовою частиною управління фінансовою прозорістю у бізнесі в умовах цифрової трансформації.
  • Документ
    Інтеграція цифрових інструментів в управління ризиками у сфері послуг
    (2025) Кірович, Андрій Федорович
    У статті розглянуто ключові технології, такі як штучний інтелект, машинне навчання, блокчейн, Інтернет речей (IoT) та хмарні сервіси, які сприяють ефективній ідентифікації, оцінці, прогнозуванню та моніторингу ризиків. Автори акцентують увагу на основних викликах впровадження цифрових технологій, серед яких виділено кіберзагрози, високі витрати на адаптацію бізнес-процесів та проблеми сумісності традиційних і цифрових рішень. Було визначено, що стратегічне планування, розвиток адаптивних бізнес-моделей та підвищення цифрових компетенцій є важливими чинниками успішної цифрової трансформації. Рекомендації з оптимізації використання цифрових інструментів включають мінімізацію витрат, підвищення ефективності управління ризиками та забезпечення конкурентоспроможності підприємств на внутрішньому та міжнародному ринках. Аналіз також виявив роль штучного інтелекту та машинного навчання у прогнозуванні ризиків за допомогою аналітики великих даних, що дозволяє виявляти приховані патерни та аномалії. Використання блокчейн-технологій сприяє підвищенню прозорості даних та зниженню ризиків шахрайства завдяки незмінності записів. Інтеграція IoT дозволяє здійснювати динамічний моніторинг ризиків у реальному часі, що особливо актуально у логістиці та управлінні активами. Було визначено, що використання систем раннього попередження, заснованих на аналізі великих даних, сприяє своєчасному виявленню потенційних загроз і розробці превентивних заходів. Це дозволяє підприємствам більш ефективно реагувати на виклики сучасного бізнес-середовища та забезпечувати безперервність операційної діяльності. Дослідження показало, що інтеграція цифрових інструментів дозволяє суттєво оптимізувати управління ризиками, скоротити витрати та підвищити точність прийняття рішень. Водночас підкреслюється необхідність стандартизації підходів до впровадження цифрових технологій та інформування підприємств про їх потенційні вигоди. Зроблено висновок, що цифрова трансформація є ключовим чинником розвитку сучасних підприємств та забезпечення їх стійкості в умовах динамічних змін ринку. Стаття обґрунтовує доцільність використання цифрових інструментів для управління ризиками у сфері послуг та пропонує конкретні напрями їх інтеграції для досягнення довгострокових стратегічних цілей підприємств.
  • Документ
    Корпоративна культура транспортних підприємств в контексті сталого розвитку
    (2025) Овчарик, Станіслав Вікторович
    Важлива роль у забезпеченні сталого розвитку відводиться транспортній системі. Це пов’язано з тим, що транспорт є найважливішим інструментом вирішення соціальних, економічних і технологічних проблем, а його функціонування супроводжується негативним впливом на навколишнє середовище, виникненням дорожньо-транспортних пригод, заподіянням шкоди здоров'ю людей. Інноваційна діяльність підприємств, коли підтримується їхній сталий розвиток, передбачає не лише випуск нових продуктів чи послуг, а й постійні зміни всередині організації. Це стало важливою вимогою сталого функціонування підприємств в умовах оцифрування та сталого розвитку. Менеджери, директори та керівники компаній визнають зростаюче значення організаційної корпоративної культури для ключових показників їхньої діяльності (прибутковість, конкурентоспроможність, інновації, стійкість бізнесу тощо). Важливість організаційної культури зростає в умовах глобалізації, оцифрування та діджиталізації всіх процесів, а також розширення контактів і зростання віддаленого обміну інформацією в умовах сталого розвитку. Мета дослідження – дослідити особливості формування корпоративної культури транспортних підприємств в контексті сталого розвитку та досягнення Цілей сталого розвитку до 2030 року. Планування як найважливіша функція управління дозволяє підвищити соціально-екологічну безпеку та економічну ефективність діяльності транспортних підприємств, а значить, поліпшити якість роботи. Корпоративна культура транспортних підприємств відіграє ключову роль у досягнення Цілей сталого розвитку та визначає напрямки взаємодії із навколишнім середовище, співробітниками та суспільством у цілому. Основними напрямами модернізації корпоративної культури транспортних підприємств в контексті сталого розвитку є: посилення екологічної відповідальності (через зменшення викидів, зростання енергоефективності, ефективне управління відходами); соціальної відповідальності (безпека, соціальний діалог, підтримка громад); економічна стійкість (запровадження інновацій, раціональне використання ресурсів, зниження витратності матеріалів та підвищення продуктивності).
  • Документ
    Сучасні підходи до управління підприємствами енергетичного сектору: виклики та перспективи розвитку
    (2025) Негляд, Андрій Васильович
    У статті досліджено сучасні підходи до формування науково-методичних основ управління підприємствами енергетичного сектору для адаптації до існуючих викликів, підвищення їхньої стійкості та ефективності, забезпечення сталого розвитку та енергетичної безпеки в умовах глобальних і регіональних трансформацій. Висвітлено ключові проблеми, зокрема необхідність підвищення енергоефективності, цифровізації управлінських процесів, адаптації до безпекових ризиків та розвитку відновлюваної енергетики. Проаналізовано вплив геополітичних чинників, зокрема військових дій та змін у міжнародній енергетичній політиці, на стратегії управління підприємствами галузі. Визначено основні напрями розвитку, включаючи інтеграцію цифрових технологій, впровадження інноваційних бізнес-моделей, модернізацію інфраструктури та удосконалення механізмів фінансування. Особливу увагу приділено стратегічному управлінню як інструменту підвищення конкурентоспроможності підприємств, їхньої стійкості до кризових ситуацій та забезпечення довгострокової стабільності. Запропоновано концептуальні підходи до адаптивного стратегічного управління підприємствами енергетичного сектору, які базуються на принципах системності, спроможності, адаптивності та гнучкості, що дозволяють забезпечити стійкість підприємств до зовнішніх викликів, підвищити ефективність використання ресурсів, оптимізувати управлінські процеси та сприяти довгостроковому розвитку енергетичного сектору в умовах динамічного ринкового середовища. Розробка дієвої системи стратегічного управління енергетичними підприємствами, заснованої на визначених принципах і послідовності етапів її впровадження, сприяє не лише зростанню конкурентоспроможності та стійкості підприємства в умовах мінливого ринкового середовища, а й забезпечує ефективне використання ресурсів, інтеграцію інноваційних технологій та досягнення довгострокових стратегічних цілей. Висновки з проведеного дослідження можуть бути використані при розробці державної політики у сфері енергетики, а також для оптимізації внутрішніх процесів управління енергетичними компаніями.
  • Документ
    Маркетингова політика в соціальних мережах
    (2025) Васильєв, Вадим Сергійович
    Маркетингова політика в соціальних мережах відіграє вирішальну роль у сучасному світі бізнесу, ставши невід'ємною частиною стратегій багатьох компаній. Її вважають потужним інструментом для налагодження та підтримки зв'язку між бізнесом і споживачами, сприяючи формуванню лояльної аудиторії та підвищенню рівня залученості клієнтів. У цій статті зосереджено увагу на аналізі маркетингових стратегій, що використовуються на різноманітних онлайн-платформах. Мета дослідження полягає в тому, щоб зрозуміти, як саме ці стратегії допомагають оптимізувати взаємодію зі споживачами та підвищити ефективність маркетингових кампаній. Дослідження охоплює широкий спектр питань, включаючи вплив різноманітних факторів, таких як якість та актуальність контенту, оптимальний час публікацій для залучення більшої аудиторії, а також ефективні методи взаємодії з користувачами. Звісно, тут також звернено увагу на роль впливових осіб, які можуть значно впливати на успіх маркетингових кампаній, та на використання аналітичних інструментів, що дозволяють вимірювати та аналізувати результати для досягнення стратегічних цілей. Результати дослідження вказують на значний потенціал для подальшого розвитку та вдосконалення маркетингових стратегій у соціальних мережах. У цифрову епоху, де взаємодія бізнесу зі споживачами набуває нових форм та вимірів, соціальні мережі стають ключовим каналом для досягнення успіху. Ця стаття містить практичні поради та рекомендації щодо використання аналітичних інструментів для вимірювання та оптимізації результативності маркетингових кампаній. Крім того, вона розкриває роль впливових осіб у підвищенні впізнаваності бренду та залученні споживачів. На завершення, цю статтю можна вважати важливим посібником для всіх, хто хоче використовувати соціальні медіа як ефективний інструмент маркетингу. Вона допоможе вам краще зрозуміти сучасні тенденції та стратегії, що дозволить вашому бізнесу досягти нових висот у цифровому світі. Додатково, можна відзначити, що успіх маркетингу в соціальних мережах також залежить від уміння адаптуватися до постійних змін в алгоритмах соціальних платформ та споживчих трендах.
  • Документ
    Методологічні підходи до проведення мерчандайзингового аудиту
    (2025) Марушко, Надія Семенівна
    Досліджено роль мерчандайзингового аудиту як комплексного інструменту моніторингу та оцінки ефективності торговельних практик у роздрібній торгівлі. Встановлено, що мерчандайзинговий аудит є системним процесом, що охоплює аналіз викладки товарів, візуального мерчандайзингу, асортиментної та цінової політики, якості обслуговування клієнтів, а також логістики та управління запасами. Доведено, що застосування аудиту дозволяє виявити ключові проблеми та недоліки у викладці товарів, ефективності персоналу, асортиментній політиці та інших аспектах торговельної діяльності, які можуть негативно впливати на рівень продажів. Представлено основні етапи процесу аудиту, зокрема підготовчий етап, збір даних, аналіз даних і формулювання рекомендацій. Описано процедури оцінки торгових точок, зокрема перевірку викладки товарів, аналіз використання POS-матеріалів, оцінку знань персоналу та якості їхньої взаємодії з клієнтами. Розглянуто різні методи збору даних, такі як чек-листи, опитування, фотодокументація та порівняння зібраних даних із встановленими стандартами. Визначено, що аналіз результатів аудиту не лише сприяє виявленню недоліків, а й дозволяє розробити ефективні заходи для їх усунення, зокрема навчання персоналу, оптимізацію асортименту, коригування цінової політики та впровадження нових мерчандайзингових стратегій. Встановлено, що результати мерчандайзингового аудиту є важливим інструментом стратегії розвитку у плануванні, оцінювані та контролі, сприяючи підвищенню конкурентоспроможності компанії. Доведено, що системний підхід до аудиту дозволяє компаніям швидше адаптуватися до змін ринкового середовища, підвищувати рівень задоволеності клієнтів і покращувати якість обслуговування. Окреслено значення аудиту для адаптації компаній до змін у поведінці споживачів та конкурентних умовах, що забезпечує їхній стабільний розвиток. Визначено, що впровадження аудиту як постійної практики сприяє вдосконаленню торговельних процесів, підвищенню ефективності використання торговельного простору та збільшенню обсягів продажів.
  • Документ
    Маркетингові комунікації: можливості застосування в аграрному секторі
    (2025) Рябчик, Алла Володимирівна; Половинченко, Вадим Сергійович
    В статті розглянуто ключові аспекти теоретично-практичного характеру маркетингових комунікацій для підприємств аграрного сектору. Наведено та систематизовано найбільш поширені напрями трактування змісту поняття «маркетингові комунікації», запропоновано авторське визначення сутності даного поняття. Визначено та узагальнено сучасні засоби та інструменти маркетингових комунікацій, які можуть застосовувати сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства на офлайн та онлайн ринках. Встановлено, що вибір засобів маркетингових комунікацій та формування ефективного комплексу Promotional-Mix залежить від цілей, спеціалізації, цільової аудиторії та ресурсів кожного окремого підприємства. Особливу увагу приділено можливостям застосування маркетингових комунікацій підприємствами аграрного сектору.
  • Документ
    Суть та історичні аспекти інвестиційної привабливості аграрних підприємств України
    (2025) Оліфер, Дмитро Олександрович
    У статті досліджено сутність та історичні аспекти інвестиційної привабливості аграрних підприємств, визначено основні фактори, що впливають на залучення капіталу в аграрний сектор. Аграрний сектор є однією з ключових галузей економіки, яка забезпечує продовольчу безпеку, створює робочі місця та сприяє розвитку сільських територій. В умовах глобалізації та економічної нестабільності залучення інвестицій є важливим чинником для підвищення конкурентоспроможності та забезпечення стабільного розвитку аграрних підприємств. Проведено аналіз основних етапів розвитку інвестиційного середовища в аграрному секторі, починаючи від доринкового періоду до сучасних тенденцій, зокрема розглянуто період індустріалізації, перехідний етап та сучасний етап розвитку. Встановлено, що в різні періоди інвестиційна діяльність в аграрному секторі зазнавала впливу з боку державного регулювання, макроекономічної політики та глобальних економічних процесів. Проаналізовано вплив економічних, політичних, соціальних, технологічних та інфраструктурних факторів на рівень інвестиційної привабливості аграрних підприємств. Встановлено, що серед основних економічних факторів важливими є рівень інфляції, доступність кредитних ресурсів та податкова політика. Політична стабільність та наявність правових гарантій створюють сприятливі умови для залучення інвестицій. Соціальні фактори, такі як рівень зайнятості та освіченість кадрів, впливають на ефективність управління та конкурентоспроможність підприємств. Впровадження інновацій і застосування сучасних технологій сприяють підвищенню продуктивності та якості продукції. Розвинена логістична інфраструктура та доступ до міжнародних ринків полегшують процеси транспортування та реалізації продукції. У статті наголошено на необхідності комплексного підходу до підвищення інвестиційної привабливості аграрних підприємств, що включає вдосконалення законодавчої бази, створення сприятливого бізнес-середовища, розширення державної підтримки та стимулювання інноваційного розвитку. Визначено основні бар'єри для залучення інвестицій, серед яких нестабільність економічного середовища, дефіцит сучасних технологій, недосконалість правової бази та слабка інфраструктура. Запропоновано шляхи підвищення інвестиційної привабливості, зокрема через створення стабільного макроекономічного середовища, розвиток логістичної інфраструктури, підвищення рівня правового захисту інвесторів та впровадження інноваційних технологій. Результати дослідження можуть бути використані для розробки ефективної стратегії розвитку аграрного сектору, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та забезпечить стійке економічне зростання в довгостроковій перспективі.
  • Документ
    Розвиток та порівняльних аналіз національних та зарубіжних аспектів поведінкових корпоративних фінансів
    (2025) Оліфер, Іван Олександрович
    У статті проведено дослідження розвитку та становлення поведінкових корпоративних фінансів за теоріями та вченими, виділено етапи та їх особливості. Зроблено порівняльний аналіз поведінково-економічних напрямів. Проаналізовано сучасний стан національних, зарубіжних досягнень та концептуальних засад розвитку корпоративних біхевіористичних фінансів. В даний час, поведінкові науки стали однією з основ для прогнозування економічної поведінки на мікро-, мезо- та макрорівнях. Поведінкові корпоративні фінанси як окрема галузь виникла на перетині таких наук як: фінанси, економіка, нейронаука та психологія. Пояснюючи рішення менеджерів компанії та прогнозуючи ірраціональність, через вплив емоцій та когнітивних викривлень на корпоративну стратегію та структуру капіталу. Актуальність дослідження зростає особливо під час критичних економічних етапів, коли рівень ірраціональної корпоративної поведінки зростає, а рівень об’єктивного аналізу через невизначеність – зменшується. Аналіз корпоративного управління та фінансових рішень показує що поведінка управлінців часто відхиляється від традиційної моделі раціонального прийняття рішень через емоційні та когнітивні фактори. Уникнення втрат, надмірна впевненість, ефект статус-кво, ірраціональний оптимізм є основними факторами які впливають на фінансові рішення. Ключовими факторами для дослідження поведінкових корпоративних фінансів в Україні виділяємо: 1. Вплив глобалізаційних процесів та складність корпоративних процесів. 2. Відхилення від раціональної моделі у корпоративних рішеннях. 3. Відсутність чіткого прогнозу в інвестиційній та дивідендній політиці через вплив соціальних та психологічних упереджень. 4. Низький рівень впровадження поведінкових підходів в Україні. Поведінкові корпоративні фінанси активно застосовуються у розвинутих країнах, особливо у США, Великобританії, країнах західної Європи. Що підвищує вигідність злиття та поглинання, рішучість в закритті низькорентабельних збиткових бізнес-напрямів, активність у застосування внутрішнього фінансування, тобто викуп власних акцій (Apple, Microsoft), зменшення боргового фінансування (Tesla), постійність у дивідендній політиці (Johnson&Johnson, Coca-Cola), інвестиційний консерватизм (Berkshire Hathaway), зменшення рівня до недооцінки керівництва компанії що купується. Підсумовуючи, розвиток та впровадження корпоративних поведінкових фінансів на національному рівні є основою для подальшого національного розвитку корпоративного управління, та підвищення якості фінансових стратегій компаній під час нестійкої економічної ситуації.
  • Документ
    International liquidity as a benchmark for managing the financial security of the state
    (2025) Sheludko, Sergii
    The study aims to substantiate the significance of a state’s international liquidity as a critical benchmark for managing financial security, with a focus on its role during crises. It is contributed to the literature by analyzing the interplay between international liquidity and financial security, using Ukraine’s experience under full-scale military invasion, and evaluating the effectiveness of foreign exchange reserves in mitigating external shocks. The scientific novelty lies in highlighting the conceptual tension between stock and flow approaches to liquidity measurement and empirically identifying currency leakage into informal savings as a factor undermining reserve efficacy. The “stock–flow” dichotomy solves by the majority of scholars in a flow-based understanding, emphasizing by its dynamism and inherent to both money and financial assets. It is justified two key risks in the deployment of foreign exchange reserves as an aspect of state financial security management: outflows of foreign currency assets into non-institutional savings (as it is in Ukraine) and structural inadequacy in terms of reserves main use. Practically, the findings emphasize the need for optimizing reserve structures and enhancing liquidity management to bolster financial security in existential shock terms. It is demonstrated the incretion in foreign cash outside the banking system of Ukraine by three times for every additional dollar in net foreign exchange interventions of the central bank. While at the moment the international reserves’ capacity to cover imports and short-term debt is improving, it still raises reasonable concerns. The findings underscore the urgency of refining reserve structures, optimizing resource use, and strengthening foreign exchange oversight, offering actionable insights for policymakers. The study concludes that international liquidity is pivotal for state financial resilience, yet its effectiveness in Ukraine is hampered by inefficiencies, such as outflows to non-institutional savings, despite improved reserve coverage of imports and debt, necessitating further research into these trends.
  • Документ
    Поняття «земельне оподаткування» у категоріальному апараті теорії
    (2025) Буділовська, Валерія Валеріївна
    Земельне оподаткування є важливою складовою податкової системи будь-якої держави, оскільки виконує не лише фіскальну функцію, а й відіграє значну роль у регулюванні земельних відносин та забезпеченні сталого розвитку економіки. В історичному контексті земля була одним із перших об’єктів оподаткування, що прослідковується від часів Давнього Риму до сучасних податкових систем. В Україні цей вид оподаткування займає ключове місце в бюджетній політиці, сприяючи наповненню місцевих бюджетів і формуванню ефективної земельної політики. Метою статті є ретроспективний аналіз земельного оподаткування та вивчення ключових завдань, які постають перед сучасною системою земельного оподаткування в Україні. У статті автором розглянуто еволюцію земельного оподаткування від античності до сьогодення, включаючи історичні моделі оподаткування в Київській Русі, Російській імперії, СРСР та незалежній Україні. Особливу увагу приділено сучасним підходам до визначення земельного податку, механізмам його адміністрування та ролі у фінансовій системі країни. Аналізовано правові засади земельного оподаткування в Україні, визначено основні виклики, що постають перед цією сферою, а також розглянуто міжнародний досвід у цій галузі. Аналіз еволюції земельного оподаткування, концептуальних основ функціонування єдиного сільськогосподарського податку та особливостей його застосування свідчить про доцільність акцентування уваги на стимулюючій функції оподаткування у сфері аграрного виробництва. При цьому механізм перерозподілу податкових надходжень має сприяти ефективному фінансуванню державних видатків, забезпечуючи виконання фіскальної функції податкової системи. Такий підхід сприятиме розвитку сільського господарства та водночас дозволить збалансувати податкове навантаження без надмірного тиску на аграрний сектор. Автором зроблено висновок, що ефективність земельного оподаткування значною мірою залежить від збалансованого підходу до визначення ставок податку, забезпечення справедливості податкового навантаження та інтеграції стимулюючих механізмів. Запропоновано враховувати міжнародні практики, які дозволяють оптимізувати податкове навантаження без шкоди для надходжень до бюджету. Особливий акцент зроблено на важливості подальшого вдосконалення податкової політики України в контексті земельних ресурсів для забезпечення економічної стабільності та розвитку аграрного сектору.
  • Документ
    Фінансові деривативи як інструмент управління ризиками в умовах невизначеності
    (2025) Данік, Наталія Вадимівна; Федоров, Віталій Вікторович
    У статті визначено, що фінансові деривативи є важливим інструментом для управління ризиками в умовах економічної невизначеності. Фінансові деривативи відіграють ключову роль у системі управління ризиками в умовах економічної невизначеності. Вони являють собою похідні фінансові інструменти, що базуються на вартості активів, які лежать в їх основі, і дозволяють мінімізувати можливі втрати, знижуючи вплив небажаних коливань ринкових параметрів. Обґрунтовано, що ризик є невід'ємною частиною більшості економічних ситуацій, оскільки події часто неможливо повністю передбачити. Зазначено, що використання деривативів дозволяє знижувати фінансові втрати через хеджування та сприяє спекуляції і арбітражу. Запропоновано застосовувати деривативи для ефективного управління різними ризиками, такими як коливання відсоткових ставок і валютних курсів. У статті наголошується, що ризик є невід'ємною частиною більшості економічних процесів, оскільки майбутні події часто неможливо повністю передбачити. Саме тому інструменти управління ризиками, зокрема деривативи, є надзвичайно важливими для фінансової стійкості суб'єктів ринку. Підкреслено, що для різних галузей, зокрема банківського сектору та пенсійних фондів, деривативи є критично важливими для стабільності. Особлива увага приділяється викликам, що постають перед фінансовими ринками у зв’язку з постійною глобалізацією та підвищеною волатильністю. Відзначається, що сучасні економічні реалії потребують розробки нових моделей прогнозування ризиків, а також адаптації існуючих інструментів до мінливих умов. Водночас зазначено, що розвиток нових інструментів вимагає удосконалення моделей прогнозування та адаптації до змін глобальної економіки. Таким чином, фінансові деривативи є невід’ємною частиною сучасної економіки, що допомагають не лише мінімізувати ризики, а й забезпечують можливості для підвищення ефективності ринків та стійкості фінансових установ. Їхнє подальше удосконалення та розширення сфер застосування є необхідною умовою для підтримання стабільності та розвитку світової економічної системи.
  • Документ
    Теоретичні імперативи розвитку дефініції «акціонерний капітал»
    (2025) Воробей, Руслан Євгенійович
    У статті досліджено теоретичні аспекти розвитку дефініції «акціонерний капітал» як економічної категорії. Акцент зроблено на його еволюції, ключових підходах до визначення та ролі в сучасній економічній системі. Визначено, що капітал є одним із основних факторів виробництва, забезпечуючи економічне зростання та конкурентоспроможність національної економіки. Особливу увагу приділено трансформації поняття капіталу в історичній ретроспективі – від класичної політекономії до сучасних фінансово-економічних підходів. Проаналізовано основні наукові підходи до трактування сутності акціонерного капіталу. Виявлено, що він має подвійний характер, одночасно існуючи у формі реального капіталу, представленого матеріальними активами підприємства, та фіктивного капіталу, який відображається у вартості акційна фінансовому ринку. Розглянуто внесок західних та вітчизняних економістів у формування концептуальних основ акціонерного капіталу. Зазначено, що його особливістю є мобілізація фінансових ресурсів шляхом емісії акцій, що сприяє ефективному управлінню капіталом, розподілу ризиків та розширенню виробничого потенціалу компаній. Розкрито роль акціонерного капіталу у функціонуванні економічних систем та його вплив на фінансову стабільність підприємств. Окреслено основні організаційно-правові форми його функціонування, серед яких акціонерні товариства займають провідне місце. Встановлено, що акціонерний капітал є динамічною категорією, яка постійно змінює свою форму та залучається до різних сфер економічної діяльності, таких як промисловість, торгівля, страхування та фінанси. Зроблено висновок, що акціонерний капітал відіграє важливу роль у забезпеченні фінансової стійкості компаній, сприяючи їх довгостроковому розвитку. Зазначено, що для подальшого вдосконалення дефініції акціонерного капіталу необхідне поєднання теоретичних напрацювань економістів та практичного досвіду функціонування акціонерних товариств у різних економічних системах. Подальші дослідження в цій сфері сприятимуть кращому розумінню механізмів функціонування акціонерного капіталу та його адаптації до сучасних викликів економічного розвитку.
  • Документ
    Заходи забезпечення фінансової безпеки аграрних підприємств
    (2025) Карбівський, Віктор Леонідович
    Забезпечення фінансової безпеки аграрних підприємств відіграє ключову роль у забезпеченні економічної стабільності та розвитку національної економіки. Фінансова безпека підприємства аграрного сектору полягає не лише у його здатності ефективно реагувати на потенційні загрози та створювати фінансові резерви для компенсації можливих збитків, а й у впровадженні управлінських стратегій, спрямованих на мінімізацію ризиків та запобігання фінансовим загрозам під час здійснення операційної діяльності та реалізації довгострокових економічних стратегій. У статті обґрунтовано, що формування ефективної системи фінансової безпеки аграрних підприємств вимагає застосування комплексного підходу, який включає інтеграцію методів фінансового планування, механізмів моніторингу та управління фінансовими ризиками. Розробка та впровадження такої системи передбачає реалізацію взаємопов’язаних заходів, спрямованих на стабілізацію фінансового стану аграрних підприємств, підвищення їх стійкості до впливу негативних зовнішніх чинників та оптимізацію використання фінансових ресурсів. Результати дослідження підтверджують, що ключовим фактором забезпечення фінансової безпеки аграрних підприємств є доступ до фінансування, оскільки саме фінансові ресурси визначають їхню здатність до адаптації в умовах нестабільності, впровадження інновацій та реалізації стратегічних інвестиційних проектів. У дослідженні обґрунтовано, що фінансовий аспект забезпечення безпеки аграрного підприємства реалізується через комплекс заходів, спрямованих на зниження фінансових ризиків, раціональне управління фінансовими ресурсами та оптимізацію фінансової діяльності суб’єкта господарювання. Одним із ключових напрямів зміцнення фінансової безпеки аграрних підприємств є розробка та впровадження ефективного механізму запобігання ризикам і швидкого реагування на потенційні загрози. У статті зроблено висновок, що забезпечення фінансової безпеки аграрного підприємства вимагає комплексного підходу, який включає стратегічне планування, оцінку та управління ризиками, контроль фінансових потоків та застосування сучасних інструментів фінансового менеджменту. Такий підхід сприяє мінімізації фінансових загроз і забезпеченню стійкого функціонування підприємства в умовах економічної нестабільності та впливу зовнішніх викликів.
  • Документ
    Заходи забезпечення фінансової безпеки аграрних підприємств
    (2025) Кретов, Дмитро Юрійович
    У сучасних умовах відбувається руйнація традиційного банківського устрою в обслуговуванні клієнтів, на місце якого приходять нові технології, модель споживання, цифровий банкінг. Поява та розвиток фінансових технологій сприяла формуванню банків нового покоління. Ці відносини зачіпають весь спектр фінансових послуг, що надаються користувачам цифровим банкінгом разом із відповідними змінами як у внутрішніх корпоративних відносинах, так і у зовнішніх відносинах персоналу банку з його клієнтами. Від того, які види послуг надає банк і який ступінь його залучення до цифрової економіки залежить рівень конкурентоспроможності у банківському секторі та показники рентабельності його діяльності. В статті розглянуто перспективи подальшого розвитку цифрового банкінгу в банківському секторі України і інновацій в сфері надання банківських послуг. Проведена порівняльна характеристика традиційного та цифрових банків, проаналізовано цифрові інновації, які використовуються у передових банках для підвищення привабливості банківських послуг з ціллю залучення та утримання клієнтів. Під- креслено, що більшість банків прагне будувати свою роботу на основі моделі «цифрового банку», який представляє собою онлайн взаємодію з клієнтом 24 години 7 днів на тиждень для зручності клієнтів. Досліджено види фінансових технологій, що застосовуються у банкінгу, таких як блокчейн, штучний інтелект, мобільні додатки, біометрична ідентифікація. Висвітлено переваги використання штучного інтелекту та хмарних технологій в цифровому банкінгу. Особлива увага приділена новим сценаріям в мобільних застосунках передових інноваційних зарубіжних банків, таких як Банк Monzo (Англія), Банк №26 (Німеччина), Банк EVO (Іспанія). Зазначено, що українські мобільні банківські застосунки мають високі рейтинги серед країн Східної Європи та Азії. Звернено увагу, що під час переходу від традиційної моделі до моделі цифрового банкінгу виникають нові види ризиків, такі як кіберризик, ризики автоматизації та роботизації процесів, ризик ІТ-систем та ІТ-обладнання і визначені шляхи їх нівелювання. В висновках сформульовані основні напрямки подальшого розвитку цифрового банкінгу в Україні.
  • Документ
    Socio-economic transformation: fightingpoverty and ensuring equal opportunities in the contextof sustainable development
    (2025) Shapurov, Oleksandr; Stoiev, Volodymyr; Zhovnir-Vasylenko, Kseniia
    This article analyzes the impact of the Russian-Ukrainian conflict on key socio-economic areas related to the Sustainable Development Goals (SDGs): SDG 1 (No Poverty), SDG 2 (Zero Hunger), SDG 4 (Quality Education), SDG 5 (Gender Equality), and SDG 10 (Reduced Inequality). Based on various sources, the study examines economic decline, rising poverty levels, the food crisis, the destruction of educational infrastructure, changes in gender roles due to women’s participation in the armed forces, and the deepening of inequality as a result of migration and job losses. The article also considers global consequences, including energy shocks and rising food prices, which pose a threat of malnutrition in many countries. The aim of this article is to develop theoretically grounded and practical strategies to mitigate these effects, such as introducing targeted household support, creating logistical solutions to restore food supply chains, implementing digital technologies in education to ensure continuous learning, and developing programs to enhance women's participation in economic life. The findings highlight the necessity of an integrated approach to restoring socio-economic stability during wartime and in the post-war period, emphasizing the importance of comprehensive measures to ensure equal opportunities and combat poverty.
  • Документ
    Теоретичні засади побудови конвергентної нелінійної динамічної моделі фінансової системи країни
    (2025) Бодаковський, Володимир Юрійович; Бодаковський, Юрій Володимирович
    Стаття присвячена динамічному моделюванню фінансових процесів, а саме визначенню основних параметрів, які дозволяють аналізувати фінансову систему країни. Здійснено наукову розвідку основних наукових праць у сфері економіко-математичного моделювання, а саме організації макрофінансового аналізу, застосування лінійних та нелінійних моделей, визначення їх конвергентності та дивергентності для формування ефективної системи фінансового управління на макрорівні, подано інформацію про основні ознаки фінансової системи для її віртуалізації в умовах формування основних парадигм фінансової науки. З метою отримання належних наукових результатів при дослідженні фінансово-математичних інструментів макроаналізу застосовано основні наукові методи, а саме емпіричні – для виявлення основних ознак фінансової системи, які підтверджують потенціал динамічних моделей, як інструментів її аналізу; теоретичні – для адаптації математичних абстракцій до вимог фінансової науки; синтез – для розробки еталонних рекомендацій щодо побудови системи макроаналізу фінансових процесів; абстрагування – для виявлення ключових напрямів та застережень при використанні конвергентних нелінійних динамічних моделей; узагальнення – для актуалізації фінансово-математичного інструментарію, які дозволяють сучасним теоретикам і практикам у сфері фінансів удосконалювати перспективні напрями фінансової науки, в тому числі механізм управління та фінансову політику на макрорівні. Ідентифіковано перспективні види математичних моделей та процеси, які актуальні для вирішення стратегічно важливих завдань щодо удосконалення макроаналізу фінансової системи країни з позиції інституційної парадигми. Актуалізовано базові вимоги до механізму формування композитних випереджаючих індикаторів, які дозволяють оцінити в осяжному майбутньому стан фінансової системи, якісні та кількісні характеристики фінансових процесів та рівень ефективності державного управління. Наукові розвідки та оцінка фінансово-економічних парадигм дозволили сформувати власну позицію щодо формування вимог до значимих фінансових показників, процесів та взаємозв’язків при розробці динамічної моделі фінансової системи.
  • Документ
    Оптимізація використання бюджетних ресурсів у забезпеченні соціально-економічного розвитку
    (2025) Бойченко, Дмитро Володимирович
    Стаття присвячена проблемам оптимізації використання бюджетних ресурсів як ключового фактора забезпечення сталого соціально-економічного розвитку держави. В умовах обмеженості фінансових ресурсів та сучасних викликів, таких як воєнний стан, економічні кризи, демографічні зміни та технологічні трансформації, державні органи стикаються з необхідністю раціонального розподілу коштів. Особлива увага приділяється ефективному управлінню бюджетними витратами у пріоритетних сферах, зокрема освіті, охороні здоров’я, соціальному захисту та інфраструктурі, що є основою забезпечення добробуту населення. Дослідження базується на комплексному підході, що включає аналіз сучасних концепцій, статистичних даних та успішних практик. Розглядаються інноваційні підходи, зокрема програмно-цільове бюджетування, цифровізація фінансового управління та використання сучасних аналітичних інструментів. Окрему увагу приділено міжнародному досвіду, який демонструє ефективність впровадження цифрових платформ для підвищення прозорості витрат та оптимізації бюджетного процесу. Доведено, що комплексне застосування цих методів сприяє економії бюджетних коштів і посиленню державного контролю. Висвітлюються проблеми моніторингу та аудиту використання бюджетів, серед яких недостатня прозорість, обмежений доступ до актуальної інформації та неефективний розподіл коштів. Визначено потребу в удосконаленні бюджетного процесу шляхом покращення прогнозування державних витрат, посилення міжвідомчої взаємодії та запровадження комплексної системи оцінки ефективності. Результати дослідження підтверджують необхідність адаптації міжнародного досвіду до національних реалій. Запровадження цифрових технологій, розширення механізмів контролю та запровадження довгострокових стратегій сприятиме зниженню непродуктивних витрат та підвищенню ефективності державних програм. У статті запропоновано рекомендації щодо впровадження сучасних методів управління бюджетними ресурсами, посилення антикризових заходів і розвитку системи оцінки ефективності бюджетних витрат, що є необхідною умовою для забезпечення макроекономічної стабільності.
  • Документ
    Теоретичне підґрунтя стратегізації інноваційного розвитку підприємств в контексті аналітико-контролінгового забезпечення
    (2025) Марченко, Віталій Валерійович
    У статті розглянуто теоретичні засади стратегізації інноваційного розвитку підприємств у контексті аналітико-контролінгового забезпечення. Проаналізовано основні наукові підходи до визначення понять «інноваційний розвиток», «стратегізація» та «контролінг» з урахуванням сучасних економічних умов та необхідності інтеграції стратегічного аналізу й контролінгових інструментів в управлінський процес. Наголошено, що інноваційний розвиток підприємства можна охарактеризувати як комплексний, безперервний та системний процес змін його якісного стану, який забезпечується впровадженням інновацій у всі сфери діяльності для досягнення довгострокових конкурентних переваг, фінансової стабільності та розширення ринкових можливостей. В контексті історичної парадигми становлення концепції стратегічного управління встановлено, що стратегізація – це комплексний, багаторівневий процес розробки, впровадження та адаптації стратегічних рішень, спрямований на забезпечення сталого розвитку та конкурентостійкості підприємств в умовах динамічного середовища. Обґрунтовано необхідність застосування контролінгу для підвищення ефективності прийняття стратегічних управлінських рішень, що сприяє оптимізації інноваційних процесів та мінімізації ризиків у мінливому бізнес-середовищі. Досліджено механізми аналітико-контролінгового забезпечення, яке дозволяє підприємствам ефективно реагувати на виклики ринку, адаптувати бізнес-моделі до умов Індустрії 4.0 та забезпечувати довгострокову конкурентоспроможність. Визначено взаємозв’язок стратегічного аналізу та контролінгових інструментів у процесі управління інноваціями, що дає змогу підвищити рівень резильєнтності підприємств до зовнішніх загроз, забезпечити ефективне використання ресурсів та створити передумови для сталого економічного зростання. Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності підприємств для розробки стратегій інноваційного розвитку, а також при формуванні державної політики у сфері підтримки бізнесу та стимулювання інноваційної діяльності.