Визначення підсудності до та після початку судового розгляду: окремі проблеми, зумовлені запровадженням воєнного стану в Україні

Abstract

Метою запропонованого наукового дискурсу є виявлення тих проблем, які наявні як у доктрині, так і в чинному кримінальному процесуальному законодавстві та в судовій практиці щодо визначення підсудності до та після початку судового розгляду з огляду запровадженого та триваючого в Україні воєнного стану через агресивне вторгнення росії. Також поставлено завдання формулювання відповіді на питання щодо істотності порушення вимог кримінального процесуального закону в разі неврахування правил підсудності місцевим судом. Обґрунтовано такі авторські висновки, що начебто не складне, але тільки на перший погляд, питання визначення підсудності гостро постало із вторгненням росії на українські терени. Доведено, що хоча й сучасні «воєнні реалії» вимагають більш адаптивного, навіть «реактивного» підходу до визначення підсудності на забезпечення формальної законності кримінальної процедури, водночас спроби гнучкого підходу до тлумачення категоричних законодавчих приписів підривають імперативний характер правових норм і суперечать вимогам законності в правовій державі, що може призвести до правової невизначеності та вибіркового правосуддя. Адже судова практика Верховного Суду, незважаючи на її вагоме значення для забезпечення єдності в правозастосуванні, не змінює, а лише уточнює норми закону, конкретизує їхній зміст. Резюмовано, що як конституційні положення, так і вимоги галузевого законодавства, хоча б заради правової визначеності, законодавчого забезпечення дотримання вимоги справедливого судового розгляду та відповідності реаліям запровадженого ще три роки тому воєнного стану в Україні, мали б бути змінені.