Розвиток стартап екосистеми та її вплив на інноваційну діяльність в Україні

Abstract

У статті здійснено всебічний аналіз екосистеми стартапів в Україні в умовах глибоких трансформацій, спричинених війною, цифровізацією та глобальною конкуренцією. Дослідження базується на комплексній методології, що поєднує аналіз статистичних даних, експертні інтерв’ю з засновниками та інвесторами, а також моніторинг міжнародних рейтингів інноваційності. Досліджено динаміку кількісного та якісного зростання українських стартапів у 2021–2024 роках, акцентовано увагу на їх здатності до адаптації та швидкої еволюції. Підкреслено зростання ролі інноваційного підприємництва у відновленні та модернізації національної економіки, а також визначено, що стартапи є важливим фактором інтеграції України у глобальні технологічні ланцюги. Станом на 2024 рік в Україні функціонує понад 2600 стартапів, з яких понад 300 – у сфері оборонних технологій. Загальна капіталізація українських технологічних компаній досягла 4,8 млрд доларів, що на 23% більше порівняно з 2022 роком. Це свідчить про адаптивність та чутливість екосистеми до суспільних викликів. У роботі систематизовано дані про географічну концентрацію інноваційного підприємництва, особливості галузевої спеціалізації та джерела фінансування. Встановлено, що 68% стартапів зосереджені у Києві, 15% – у Львові, решта розподілені між Харковом, Дніпром та Одесою. Розглянуто активність ключових інституцій підтримки: Українського фонду стартапів, IT-кластерів, акселераторів та міжнародних грантових програм. Зазначено, що більшість українських стартапів впроваджують у продукти технології штучного інтелекту та орієнтовані на міжнародні ринки. Проаналізовано етапність розвитку стартапів, динаміку венчурних інвестицій, середній розмір угод та активність іноземних інвесторів. Встановлено, що середній розмір seed-інвестицій становить 180 тис. доларів, а Series A – 2,3 млн доларів. Окреслено основні виклики, які гальмують розвиток: безпекові ризики, відтік кадрів, релокація бізнесів, недосконалість законодавства, слабка кооперація з наукою та концентрація ресурсів у столиці. Обґрунтовано необхідність розвитку регіональних інноваційних кластерів, підвищення інвестиційної привабливості стартапів на пізніх стадіях, розбудови фінансової та менторської інфраструктури. Особливу увагу приділено потенціалу розвитку deep tech, «зелених» інновацій, а також перспективам DefTech-напрямку як драйверів майбутнього економічного зростання країни.