Доброчесність державних службовців як елемент публічного управління: адміністративно-правовий аналіз

Вантажиться...
Ескіз

Дата

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

ПВНЗ "Європейський університет"

Анотація

Доброчесність державних службовців є ключовим чинником ефективного публічного управління та фундаментальною складовою правового статусу публічного службовця. Вона забезпечує реалізацію публічного інтересу, підвищує довіру громадян до органів влади, формує культуру етичної поведінки та запобігає корупційним проявам. Незважаючи на закріплення принципу доброчесності в законодавстві України, його практична реалізація стикається з рядом системних проблем, серед яких: фрагментарність нормативно-правової бази, відсутність чіткого визначення ключових понять, недостатньо ефективні механізми контролю та слабка корпоративна культура. Додатково зовнішні чинники, як-от політизація призначень, низька заробітна плата та нестійкість державної служби, знижують мотивацію службовців до дотримання етичних стандартів.

Опис

The integrity of civil servants is a key factor in effective public administration and a fundamental component of the legal status of public officials. It ensures the realization of the public interest, increases citizens’ trust in government institutions, shapes a culture of ethical behavior, and prevents corruption. Despite the enshrinement of the principle of integrity in Ukrainian legislation, its practical implementation faces a number of systemic challenges, including the fragmented nature of the legal framework, the lack of clear definitions of key concepts, insufficiently effective control mechanisms, and weak corporate culture. Additionally, external factors such as politicized appointments, low salaries, and instability of public service reduce civil servants ’ motivation to comply with ethical standards.

Бібліографічний опис

Соцька А. М, Кравчук П. Ю. Доброчесність державних службовців як елемент публічного управління: адміністративно-правовий аналіз // Європейський правничий часопис. 2025. Вип. 11. С. 19-25.