Тримання під вартою до набрання вироком законної сили

Мелешко, А. В.; Meleshko, A. V.

Тримання під вартою до набрання вироком законної сили

Файли

11_28_edb25d262c.pdf (5.95 MB)

Дата

2025

Автори

Мелешко, А. В.

Meleshko, A. V.

Видавець

ПВНЗ "Європейський університет"

Анотація

Стаття присвячена випадкам, коли рішення про тримання під вартою приймається вироком. Наголошено, що на відміну від ухвали, вирішення питання про тримання під вартою для вироку прямо не регламентовано. Так, для ухвали законодавець встановив, зокрема, максимальний строк її дії в шістдесят днів з обов’язковим визначенням дати її закінчення. У вироку ж рішення про запобіжний захід діє до набрання вироком законної сили. В разі, якщо вирок оскаржується, то дія рішення про тримання під вартою буде тривати понад шістдесят днів без визначення кінцевої дати, що є порушенням права людини на свободу і особисту недоторканість. Досліджено норми кримінального процесуального законодавства України, які регулюють вирішення питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії провадження в суді першої інстанції, та судову практику щодо цього питання, виявлено недоліки в цих нормах, які зумовлюють порушення права людини на свободу і особисту недоторканість та запропоновано внесення відповідних змін, які призведуть до припинення вказаних порушень, зокрема, у вироку буде зазначена дата закінчення дії рішення про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і строк дії такого рішення не буде перевищувати шістдесят днів.

Опис

The article is devoted to cases where the decision to detain is made by a sentence. It is emphasized that, unlike a ruling, the issue of detention in a sentence is not directly regulated. For instance, for a ruling, the legislator has established a maximum duration of sixty days with a mandatory specification of its end date. In a sentence, however, the decision on a preventive measure remains in effect until the sentence enter into force. In the event that the sentence is appealed, the effect of the decision to keep someone in custody will continue for more than sixty days without setting a final date, which constitutes a violation of a person's right to freedom and personal inviolability. The norms of the criminal procedural legislation of Ukraine, which regulate the resolution of the issue regarding preventive measures in the form of detention at the stage of proceedings in the court of first instance, have been studied, as well as the judicial practice on this issue. Deficiencies in these norms have been identified, which lead to violations of the right to freedom and personal inviolability, and corresponding amendments have been proposed that will lead to the cessation of these violations. In particular, the sentence will indicate the expiration date of the preventive measure in the form of detention, and the duration ofsuch a measure will not exceed sixty days.