Роль глобальних агротрейдерів у формуванні циркулярних ланцюгів створення вартості
Вантажиться...
Дата
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
ПВНЗ "Європейський університет"
Анотація
Обґрунтування та прогалина в знаннях. Традиційна система глобальної торгівлі продукцією агропромислового комплексу тривалий час функціонувала в межах лінійної парадигми «вилучення–виробництво–відходи», оптимізуючи виключно швидкість логістики та обсяги постачань. Сучасна наукова література детально описує локальні моделі циркулярної економіки, проте існує суттєва дослідницька прогалина щодо трансформації інституційного ландшафту міжнародної торгівлі відходами та побічними продуктами під впливом транснаціональних агротрейдерів, які стають центральними хабами зациклення ланцюгів доданої вартості. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та аналітичному оцінюванні трансформаційної ролі глобальних агротрейдерів (зокрема групи «ABCD») у процесах формування міжнародних циркулярних ланцюгів вартості, а також у виявленні системних детермінант і суперечностей корпоративної моделі управління вторинною біомасою. Результати. Встановлено, що провідні агротрейдери, контролюючи від 70% до 90% світового ринку зерна, трансформують свої переробні потужності на мультикомпонентні біорефінерії для 100% утилізації біомаси (виробництво SAF, біопластиків, протеїнових концентратів). Доведено, що цифровізація та впровадження прецизійного харчування тварин дозволяє знизити викиди азоту й фосфору до 15%. Висновки, наукова новизна та практичне значення. Виявлено ключовий парадокс між локальною природою циркулярної економіки та глобальною централізацією логістики трейдерів, що генерує додатковий вуглецевий слід. Практична цінність результатів визначається можливістю їх використання для оптимізації стратегій екологізації аграрного експорту України в умовах інтеграції до ЄС.
Опис
Background and Research Gap. The traditional system of global agricultural trade has long operated within a linear "take-make-dispose" paradigm, optimizing solely logistical speed and volume. While contemporary literature extensively covers localized circular economy models, a significant research gap persists regarding how the institutional landscape of the global waste and byproduct trade is being reshaped by transnational agri-traders acting as centralized hubs for circular value chains. The purpose of the study is to theoretically substantiate and analytically evaluate the transformative role of global agri-traders (specifically the "ABCD" group) in the formation of international circular value chains, and to identify the systemic determinants and structural contradictions of corporate-led secondary biomass management. Results. The findings indicate that leading agri-traders, controlling 70% to 90% of the global grain trade, are retrofitting processing facilities into multi-component bio-refineries to achieve 100% biomass utilization (producing SAF, bioplastics, and protein concentrates). It is demonstrated that supply chain digitization and precision animal nutrition reduce nitrogen and phosphorus environmental excretion by up to 15%. Conclusions, Scientific Novelty, and Practical Value. A fundamental paradox is identified between the inherently localized nature of circular economy loops and the hyper-centralized logistical infrastructure of global traders, which generates an offsetting carbon footprint. The practical value of the study is defined by its utility in optimizing green agricultural export strategies for transition economies, particularly Ukraine, within the framework of EU environmental integration. Agri-traders are uniquely positioned at the intersection of production and consumption. As such, they possess the infrastructure and capital needed to orchestrate the formation of global circular value chains. This article explores how these traders are reimagining “waste” as a strategic raw material, thereby transforming the global system of trade in waste and by-products.
Бібліографічний опис
Зварич І. Я. Роль глобальних агротрейдерів у формуванні циркулярних ланцюгів створення вартості // Економіка і управління. 2026. Вип. 2. С. 28-33.