Бізнес-аналітика як інструмент підтримки прийняття управлінських рішень в умовах цифрової трансформації підприємств

Abstract

Статтю присвячено дослідженню теоретичних засад використання бізнес-аналітики у системі управління підприємством в умовах цифрової трансформації економіки. Систематизовано сучасні наукові підходи до трактування сутності бізнес-аналітики та обґрунтовано її еволюцію від традиційних засобів формування управлінської звітності до інтегрованої інформаційно-аналітичної системи, що забезпечує трансформацію корпоративних даних у практичні знання для стратегічного, тактичного й оперативного управління. Запропоновано авторське визначення поняття «бізнес-аналітика», яке розглядає її як інтегровану систему методів, цифрових технологій та аналітичних інструментів, спрямованих на трансформацію корпоративних даних у практичні знання й управлінські рекомендації. Особливу увагу приділено функціональній архітектурі бізнес-аналітики. Систематизовано чотири взаємопов'язані рівні аналітики – описову, діагностичну, прогнозну та прескриптивну, які формують безперервний цикл інформаційно-аналітичної підтримки управління підприємством. Проведено порівняльний аналіз концепцій бізнес-інтелекту, бізнес-аналітики та штучного інтелекту в бізнесі, який дозволив визначити їх взаємодоповнювальні функції в єдиній системі управління підприємством. Встановлено, що бізнес-інтелект забезпечує інтеграцію даних і формування управлінської звітності, бізнес-аналітика реалізує поглиблений аналіз, моделювання та прогнозування, штучний інтелект у бізнесі розширює можливості підтримки прийняття управлінських рішень завдяки використанню інтелектуальних алгоритмів, машинного навчання, оброблення природної мови та автоматизованого аналітичного супроводу. Обґрунтовано, що конвергенція бізнес-аналітики з технологіями штучного інтелекту, генеративного штучного інтелекту, машинного навчання, хмарних обчислень і роботизованої автоматизації бізнес-процесів суттєво розширює функціональні можливості корпоративних аналітичних систем, забезпечуючи оброблення даних у режимі реального часу, прогнозну аналітику, інтелектуальну підтримку прийняття управлінських рішень та безперервний моніторинг бізнес-процесів. Зроблено висновок, що така технологічна інтеграція формує методологічне підґрунтя управління на основі даних і розвитку концепції інтелектуального підприємства, сприяючи підвищенню ефективності управління, адаптивності організацій, забезпеченню стійких конкурентних переваг та довгострокової стійкості підприємств.