Міжнародний ринок морських транспортних послуг: сучасні тенденції та чинники трансформації

Abstract

У статті досліджено сучасні тенденції міжнародного ринку морських транспортних послуг і визначено чинники його трансформації. Метою дослідження є розкриття місця морських транспортних послуг у міжнародній торгівлі, систематизація напрямів зміни ринку та встановлення впливу економічних, торговельно-політичних, геополітичних, технологічних, екологічних та інфраструктурно-логістичних чинників на його функціонування. Ринок визначено як систему відносин між постачальниками і споживачами послуг, у межах якої формуються попит і пропозиція тоннажу, фрахтові ставки, маршрути та умови перевезень. До його складових віднесено попит, пропозицію, ціноутворення, транспортно-логістичну інфраструктуру, інституційне регулювання, технологічне забезпечення та супровідні послуги. Установлено, що сучасний розвиток ринку характеризується уповільненням приросту фізичних обсягів морської торгівлі, переорієнтацією маршрутів, збільшенням транспортної роботи, мінливістю фрахтових ставок, цифровізацією, декарбонізацією, посиленням ролі портової сполученості та вимог до стійкості ланцюгів постачання. Авторський внесок полягає в розмежуванні тенденцій як фактичних напрямів зміни ринку та чинників як сил, що спричиняють ці зміни, а також у систематизації чинників за шістьма групами. Додатково запропоновано поділяти їх на кон’юнктурні, що зумовлюють короткострокові коливання попиту, пропозиції та фрахтових ставок, і структурні, які формують довгострокові зміни в організації морських перевезень. Наукова новизна полягає в розвитку теоретико-методичного підходу, який поєднує складові ринку, його тенденції та чинники трансформації в єдиній аналітичній логіці й розкриває їхній вплив на попит, пропозицію, вартість, географію і надійність перевезень. Практичне значення результатів полягає в можливості застосування запропонованої систематизації судноплавними компаніями, портами, вантажовласниками, логістичними операторами та органами влади під час оцінювання ринкового середовища і вибору заходів адаптації. Пріоритетними визначено диверсифікацію маршрутів, гнучке управління провізною спроможністю, розвиток мультимодальних сполучень, цифрову інтеграцію, підвищення енергоефективності та формування резервних логістичних рішень. Зроблено висновок, що ефективна адаптація потребує узгоджених дій на корпоративному, портово-логістичному, національному та міжнародному рівнях.