Дефіцит кадрів як виклик економічній безпеці підприємства в умовах воєнного стану в Україні

Abstract

Стаття присвячена актуальній проблемі економічної безпеки на макро- та мікроекономічному рівнях – дефіциту кадрів, спричиненому воєнним станом в Україні. Мета дослідження – проаналізувати кадровий дефіцит як виклик економічній безпеці підприємств в умовах війни. При аналізі використовувалися наступні методи дослідження: статистичний аналіз для оцінки ринку праці та дефіциту кадрів; метод порівняльного аналізу для порівняння довоєнного та воєнного стану ринку праці, кадрового забезпечення та економічної безпеки підприємств; метод системного підходу при розгляді кадрової безпеки як важливої складової економічної безпеки підприємств з урахуванням економічних, соціальних та демографічних факторів. Розглянуто вплив військових дій на ринок праці, визначено основні загрози кадровій безпеці, зокрема мобілізацію, еміграцію та дефіцит кваліфікованих працівників. Зазначається, що неможливо сформувати стратегію розвитку організації, перебуваючи в небезпеці та стані подальшої невизначеності. Визначено основні тенденції на ринку праці, зокрема зростання неформальної зайнятості, зміни вікової структури працівників. Досліджено державні ініціативи, спрямовані на підтримку бізнесу та збереження робочих місць, зокрема програми «Доступні кредити 5–7–9%», релокація бізнесу, фінансова допомога при працевлаштуванні внутрішньо переміщених осіб, компенсація за зруйноване майно. Досліджено досвід національних підприємств у збереженні персоналу, зокрема: запровадження дистанційної зайнятості, перенавчання працівників, інвестування у професійний розвиток персоналу, використання матеріальних стимулів. Визначено ключові принципи кадрової безпеки, серед яких підтримка фізичного та психічного здоров’я працівників, забезпечення соціального захисту мобілізованих осіб та членів їхніх сімей, розвиток інклюзивності у трудовій сфері. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до управління трудовими ресурсами в умовах воєнного стану та відновлення економіки. Зроблено висновок, що забезпечення кадрової безпеки є критично важливим фактором економічної стабільності підприємств і потребує державної підтримки та стратегічного планування.