Використання цифрових доказів у провадженнях щодо злочинів, пов’язаних із тероризмом
Вантажиться...
Дата
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
ПВНЗ "Європейський університет"
Анотація
У статті досліджено особливості використання цифрових доказів у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов’язаних із тероризмом. Обґрунтовано, що цифровізація суспільних відносин істотно змінила способи підготовки, організації, фінансування й інформаційного супроводу терористичної діяльності, оскільки значна частина юридично значущої інформації створюється, передається та зберігається в електронному середовищі. Визначено, що цифрові докази можуть охоплювати електронне листування, дані мобільних пристроїв, матеріали соціальних мереж, записи камер спостереження, відомості про фінансові операції, метадані, інформацію з хмарних сервісів та інші комп’ютерні дані. Наголошено, що така інформація набуває процесуального значення лише за умови її належного отримання, фіксації, збереження,
перевірки автентичності та оцінювання в сукупності з іншими доказами. Розкрито проблеми допустимості цифрових доказів, зокрема відсутність у кримінальному процесуальному законодавстві України самостійного визначення цифрового доказу, складність встановлення зв’язку між електронним обліковим записом і конкретною особою, ризики зміни або втрати даних, а також труднощі транскордонного доступу до інформації, що перебуває у володінні іноземних постачальників послуг. Окрему увагу приділено використанню відкритих цифрових джерел, оскільки матеріали з інтернет-ресурсів, месенджерів і соціальних мереж не можуть автоматично визнаватися належними та допустимими доказами без підтвердження джерела походження, часу виявлення й технічних характеристик. Зроблено висновок, що ефективне використання цифрових доказів у провадженнях щодо терористичних злочинів потребує комплексного підходу, який поєднує кримінально-правову кваліфікацію, процесуальні гарантії, цифрову криміналістику, міжнародне співробітництво та дотримання прав людини. Запропоновано вдосконалити порядок збирання, копіювання та зберігання цифрової інформації, а також уніфікувати вимоги до її протоколювання, експертної перевірки й подання до суду. Це посилює доказування в суді.
Опис
The article examines the specific features of the use of digital evidence in criminal proceedings concerning terrorism-related crimes. It is substantiated that the digitalization of social relations has significantly changed the methods of preparing, organizing, financing and providing informational support for terrorist activity, since a substantial part of legally relevant information is created, transmitted and stored in the electronic environment. It is determined that digital evidence may include electronic correspondence, data from mobile devices, social media materials, surveillance camera recordings, information on financial transactions, metadata, information from cloud services and other computer data. It is emphasized that such information acquires procedural significance only if it is properly obtained, recorded, preserved, authenticated and assessed in conjunction with other evidence.
The article reveals the problems of admissibility of digital evidence, in particular the absence of an independent definition of digital evidence in the criminal procedural legislation of Ukraine, the complexity of establishing a link between an electronic account and a specific person, the risks of alteration or loss of data, as well as the difficulties of cross-border access to information held by foreign service providers. Special attention is paid to the use of open digital sources, since materials from Internet resources, messengers and social networks cannot automatically be recognized as relevant and admissible evidence without confirmation of their source of origin, time of detection and technical characteristics.
It is concluded that the effective use of digital evidence in proceedings concerning terrorism-related crimes requires a comprehensive approach that combines criminal law qualification, procedural guarantees, digital forensics, international cooperation and respect for human rights. It is proposed to improve the procedure for collecting, copying and storing digital information, as well as to unify the requirements for its documentation, expert verification and submission to court. This strengthens the evidentiary process in court.
Ключові слова
цифрові докази, електронні докази, тероризм, терористичні злочини, кримінальне провадження, допустимість доказів, цифрова криміналістика, електронна інформація, міжнародне співробітництво, права людини, digital evidence, electronic evidence, terrorism, terrorism-related crimes, criminal proceedings, admissibility of evidence, digital forensics, electronic information, international cooperation, human rights
Бібліографічний опис
Заболотний О. В., Кримчанін Б. А. Використання цифрових доказів у провадженнях щодо злочинів, пов’язаних із тероризмом // Європейський правничий часопис. 2026. Вип. 13. С. 169-174.