Бюджетно-закупівельна синхронізація як умова ефективного виконання державного та місцевих бюджетів

Abstract

У статті досліджено теоретико-методичні засади узгодження бюджетного та закупівельного циклів як умови ефективного виконання державного та місцевих бюджетів. Проблема актуалізується через відокремленість бюджетного і закупівельного планування, виконання договорів, платежів та оцінювання результатів, що створює ризики невикористання асигнувань і недосягнення цілей бюджетних програм. Метою статті є розвиток засад узгодження двох циклів шляхом визначення змісту і ключових контурів їх взаємозв’язку, систематизації бюджетно-закупівельних розривів та обґрунтування інструментів їх виявлення і запобігання. Використано системний і процесний підходи, методи узагальнення, порівняльного та причинно-наслідкового аналізу, моделювання і класифікації. Обґрунтовано доцільність розгляду бюджетного та закупівельного циклів як єдиного результативного ланцюга, що поєднує публічну потребу, цілі бюджетної програми, асигнування, закупівельний план, процедуру, виконання договору, платежі та фактичний результат. Запропоновано трактувати їх узгодження як безперервне забезпечення змістовної, фінансової, часової, операційної та інформаційної відповідності між бюджетними й закупівельними рішеннями. Виокремлено п’ять контурів узгодження: цільово-результативний, фінансово-вартісний, часовий, операційно-договірний та інформаційно-контрольний. Розвинуто поняття бюджетно-закупівельного розриву як невідповідності між взаємопов’язаними етапами, параметрами або результатами двох циклів, що спричиняє затримку чи неможливість закупівлі, непродуктивне використання коштів або недосягнення запланованого результату. Запропоновано оцінювати взаємодію циклів за трьома станами: узгоджений стан, часткова узгодженість і наявність розриву. Практичним інструментом визначено картку бюджетно-закупівельного узгодження, яка забезпечує простежуваність зв’язків між потребою, бюджетною програмою, закупівлею, договором, платежами та результатом. Наукова новизна полягає в удосконаленні методичного підходу до інтеграції двох циклів, виокремленні контурів їх узгодження та формуванні інструментарію діагностування розривів. Практичне застосування результатів сприятиме обґрунтованості бюджетних і закупівельних рішень, своєчасності закупівель та результативності використання коштів.