Європейський психологічний часопис

Постійне посилання колекції

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 12
  • Документ
    Соціально-психологічні проблеми становлення громадянської ідентичності особистості в умовах соціально-політичної кризи
    (2024) Бєлавіна, Т. І.
    Стаття присвячена теоретичному аналізу сучасних підходів до нині актуальної проблеми становлення громадянської ідентичності особистості на шляху розвитку української держави в складних умовах соціально-політичної кризи. Розглянуте питання визначення основних характеристик і типових ознак кризових обставин, які вплинули та продовжують впливати під час різних етапів становлення незалежної української державності на формування й розвиток національної ідентичності. З’ясовано, що громадянська ідентичність може бути визначена через розуміння її як соціально-психологічного та соціально-політичного конструкту, що виникає, формується в процесі відображення суб’єктом соціальної реальності, її активного створення або перетворення за допомогою самоорганізаційних механізмів громадянського суспільства. Йдеться про свідоме активне громадянство та громадянськість. Проаналізовано погляди на «множинність» сучасних ідентичностей залежно від соціально-політичного контексту. Зазначено динамізм, трансформації та оновлення різних ідентичностей на індивідуальному й груповому рівні.
  • Документ
    Поняття, природа походження та складові компоненти резильєнтності
    (2024) Абрамян, Н. Д.
    Стаття присвячена поняттю, природі походження та складовим компонентам резильєнтності. Визначено актуальність цієї теми дослідження, зокрема внаслідок зростання соціальних і психологічних стресів, потреби в розвитку практичних методів, розширенні теоретичних концепцій тощо. Наведено визначення як вітчизняних, так і зарубіжних науковців, які займаються дослідженням резильєнтності. Виявлено між наведеними трактуваннями спільну рису − здатність людини витримувати негаразди. Встановлено, що поняття резильєнтності є складним, багатоплановим і динамічним. Привернуто увагу до резильєнтності подвійної природи: резильєнтність як вроджена здатність і резильєнтність як динамічний процес, який розвивається у відповідь на взаємодію людини з оточенням і життєвими обставинами. Наведено підходи науковців щодо виділення компонентів резильєнтності. Встановлено, що їх перелік є невичерпним, однак найчастіше виділяють такі з них, як віра, сенси, соціальна підтримка, адаптивні стратегії подолання стресу, гнучкість мислення та здатність до позитивного самоусвідомлення.
  • Документ
    Теоретичні засади формулювання предмета психологічного дослідження
    (2024) Бєлавін, С. П.
    У статті розглядаються онтологічні аспекти формування та трансформації предмета психологічного дослідження в історичному й соціокультурному контекстах. Розглядаються парадигмальні підходи до визначення предмета пізнання, а також проблема визначення предмета в ситуації його постійного звуження та конкретизації. Предмет психологічного дослідження розглядається як такий, що постійно змінюється. Це детерміновано, по-перше, розширенням меж науки, врахуванням історико-соціально-політичного контексту, змістом актуальної економіко-політичної кризи, характером викликів соціальної ситуації та завдань, розв’язання яких вона вимагає. Зазначено, що впродовж розвитку людського пізнання психічних явищ загострювалася боротьба методологій, здійснювався перегляд методологічних позицій. Проаналізовані особливості та запити сучасної психологічної кризи.
  • Документ
    Розвиток компонентів лідерських якостей у студентів-психологів у період воєнного стану
    (2024) Павлюк, О. Д.
    У статті описано особливості формування та розвиток лідерських якостей майбутніх психологів у ЗВО, що має комплексний характер. Виокремлено відповідні компоненти лідерських якостей майбутніх психологів, а саме: особистісний компонент, когнітивний, емоційно-вольовий, комунікативний, організаційно-управлінський і мотиваційний. Наведено авторське визначення лідерських якостей студентів-психологів. Зазначено траєкторію розвитку лідерських якостей за допомогою навчання та діяльності, що забезпечується через здобуття відповідних знань про лідерство й лідерські якості студентів-психологів з паралельним відпрацюванням та розвитком відповідник навичок і компетентностей. Наголошено на потребі у створенні й забезпеченні комплексу умов, а саме: психолого-педагогічних, психолого-керуючих, соціально-психологічних та індивідуально-орієнтованих, які будуть запорукою розвитку відповідних якостей. Підкреслено, що в період воєнних дій у нашій країні навколишнє середовище й ситуації часто змінюються, тому майбутні психологи мають насамперед потурбуватися про фізичну та психологічну безпеку себе й оточуючих і бути готові адаптуватися до змін, розвиваючи толерантність до нестабільності та вміння адаптуватися до нових обставин, використовуючи власний лідерський потенціал.
  • Документ
    Предиктори активності молоді в соціальних мережах
    (2024) Коробанова, О. Л.
    Значний вплив на сучасну молодь соціальних мереж є очевидним, проте, хоча проблема розкриття й прояву особистісних рис та їхній вплив на участь у соціальних мережах є надзвичайно актуальною в сучасному світі, вона залишається порівняно малодослідженою. Видається особливо важливим встановити предиктори (не)активної поведінки, які можуть полягати в певних комунікативних особливостях користувачів соцмереж і чинниках, які скеровують комунікативну поведінку. Проведене емпіричне дослідження з використанням психометричних опитувальників (TIPI, методика перешкод у встановленні емоційних контактів, методика вивчення егостанів) і подальшим розподілом респондентів за групами на основі (не)активності в соцмережах і виду зайнятості (робота або навчання) продемонструвало значимі відмінності між активними й неактивними користувачами соцмереж. У статті представлені кількісні характеристики показників рис особистості та інших особистісних утворень, що можуть позначатися на поведінкових моделях користувачів у соцмережах. Отримані результати дозволяють констатувати переважання дитячої позиції в спілкуванні активних користувачів, труднощі в емоційній саморегуляції, встановленні близьких стосунків, схильність до імпульсивної поведінки.