Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 254
- ДокументАналіз та перспективи розвитку ринку логістичних послуг в Україні(2020) Решетнікова, О. В.; Боровик, Т. В.; Терещенко І. 0.У даній статті досліджено сучасний стан розвитку ринку логістичних послуг України. Відзначено, що в Україні зростає попит на кваліфіковані логістичні послуги, що, в свою чергу, стиму¬лює розвиток ринку логістики. Визначено, що у 2018 році згідно рейтингу Logistics Performance Index за рівнем ефективності роботи логістичної системи Україна посідає 66-е місце серед 160 країн світу. Значення національного індексу ефективності логістики має тенденцію до зростання. У 2018 році він складав 2,83 бали проти 2,74 у 2016 році. Проаналізовано динаміку обсягів вантажоперевезень в Україні за 2014-2018 рр. Сформовано перелік компаній, що надають логістичні послуги в Україні. Виявлено, що основними учасниками українського ринку, які пропонують логістичні послуги за схемою 3PL є міжнародні компанії, зокрема, «KUEHNE & NAGEL», «Raben», «SCHENKER», «FM Logistic», «DHL», «Ekol logistics» та інші, які характеризуються значними фінансовими можливостями та відпрацьованими зв’язками з транснаціональними клієнтами. Натомість, більшість українських компаній при організації логістики користуються схемами 1PL та 2PL. Більш прогресивні способи організації логістики (3PL, 4PL) застосовує незначна кількість українських підприємств, серед яких «ZAMMLER», «UVK» («Українські вантажні кур’єри»), «LOGISTIC-PLUS», «PAKLINE GROUP», «Denka Logistics», «Diad Logistic». Досліджено сучасні тенденції розвитку ринку логістичних послуг, серед яких: загострення конкуренції, падіння попиту, зниження обсягів вантажоперевезень, зниження тарифів на перевезення, падіння рентабельності перевізників, дефіцит логістичних комплексів середнього й високого класу, недостатня швидкість проходження потоків, незначний рівень інтеграції інформаційних і програмно-обчислювальних комплексів, низький рівень координації контрагентів. Визначено перспективи розвитку ринку, зокрема: активний розвиток операторів, що пропонують логістичні послуги за схемами 3PL та 4PL, збереження тенденцій до злиття та поглинання в сегментах ринку логістичних послуг. Відзначено основні рушійні сили українського ринку логістики, що здатні підвищити рівень його ефективності.
- ДокументХеджування екологічних ризиків підприємницької діяльності: міжнародна практика(2020) Череп, А. В.; Каткова, Н. В.У статті розглянуто інструменти хеджування екологічних ризиків, що використовуються у міжнародній практиці. Зазначено, що в якості фінансових інструментів хеджування екологічних ризиків використовують так звані екологічні деривативи — фінансові інструменти, які можуть використовуватися організаціями або окремими особами для зниження ризику несприятливих і непередбачених погодних умов або екологічних катастроф (зокрема, погодні деривативи, вуглецеві одиниці і квоти на викиди парникових газів для скорочення викидів CO2, а також ф’ючерси і опціони на них, індексні інвестиційні фонди на базі показників ESG, які включають екологічні, соціальні та управлінські стратегії). Наведені основні типи погодних та вуглецевих похідних, а також способи їх торгівлі. Так, погодні деривативи зазвичай базуються на індексі, який вимірює певний погодний аспект: індекс охолодження, індекс обігріву, товщина снігового покрову, рівень опадів, швидкість вітру або рівень охолодження вітром. На біржах торгуються погодні опціони і ф’ючерси на покупку і продаж, а на позабіржових ринках погодні деривативи приймають різні форми — від свопів до форвардних контрактів. До вуглецевих фінансових інструментів належать такі, як торгуємі квоти на викиди та кредити, екологічна торгівля, вуглецеві деривативи, природні цінні папери, вуглецевий інвестицій¬ний фонд тощо. На спотовому вуглецевому ринку Євросоюзу торгуються такі вуглецеві активи: квоти Євросоюзу, авіаційні квоти Євросоюзу, одиниці сертифікованого зменшення викидів, одиниці зменшення викидів. Функціонують первинний і вторинний ринки вуглецевих активів, а також ринок похідних — ф’ючерсів і опціонів на квоти. В якості інструменту хеджування екологічних ризиків розглядаються також індексні біржові фонди (ETF), які формуються на базі показників ESG (екологічні, соціальні та управлінські стратегії). Екологічні, соціальні та управлінські стратегії все більш популярні в індексації та ETF галузях, оскільки інвестори прагнуть застосовувати соціальні цінності до інвестиційних портфелів.
- ДокументІнтегроване управління підприємством: визначення та етапи його реалізації(2020) Нагорна, І. І.Стаття присвячена дослідженню особливостей інтегрованого управління підприємством. В роботі представлено аналіз останніх досліджень і публікацій, щодо різних підходів в управлінні підприємством, висвітлюються різні аспекти цієї діяльності, а саме: управління за результатами, управління за цілями, управління за відхиленнями, ситуаційне управління, програмно-цільове управління тощо. Надано визначення поняття «інтегроване управління підприємством», як процес об’єднання будь-яких підходів в управлінні підприємством в єдиний підхід, який характерний для кожного рівня управління підприємством. Придатність різних методів в управлінні визначається в залежності від ситуації. Оскільки є така велика кількість факторів як у середині підприємства, так і в навколишньому середовищі, але не має єдиного найкращого способу керувати підприємством, таким чином в статті обґрунтовано найефективніший метод у такій ситуації який найбільше відповідає ситуації, що склалась. В роботі в межах інтегрованого управління підприємством запропоновано шість етапів його реалізації, а саме: визначення цілей; встановлення конкретних результатів по кожному структурному підрозділу і працівнику; розробка планів дій щодо досягнення цілей і відповідних результатів; реалізація цілей і досягнення результатів на підґрунті управління за ситуаціями; систематичний контроль, оцінка результатів на базі управління за відхиленнями; коригуючі заходи для досягнення цілей і запланованих результатів. Запропоновано у випадку стрімкого наростання небезпечних ситуацій, відсутності достатнього часу для їх осмислення і складання відповідних планів задіяти антикризову програму, яка повинна завжди бути напоготові і передбачати: неперервне спостереження (моніторинг) за розвитком подій за межами фірми, аналіз результатів, інформування керівництва про все, що заслуговує на його увагу; покладання завдань оперативного управління на спеціальну групу, що володіє необхідними ресурсами і повноваженнями, які можуть реалізовуватись у разі необхідності; створення спеціальних аналітичних служб, які оперативно готують відповідні рішення і рекомендації стосовно використання мережі аварійних комунікацій.
- ДокументСОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ОРГАНІЗАЦІЇ: ПОНЯТТЯ І МЕТОДИ ОЦІНКИ(2020) Бурджанадзе, І. В.Для сучасної економіки характерні складна система взаємовідносин і залучення до процесу виробництва різноманітних ресурсів. Одним з таких ресурсів, що надає багатоаспектний і різнорівневий вплив на економічних агентів, є соціальний капітал. У статті досліджуються теоретичні та прикладні аспекти проекції концепту «соціальний капітал» на рівні організації. Розглядаються проблеми аналізу та комплексної оцінки соціального капіталу організації з позицій використання їх результатів для управління. Також у статті розглянуто передумови формування уявлення про соціальний капітал, як засіб, покликаний забезпечувати вирішення проблеми координації колективних дій. Завдяки такому широкому трактуванню концепт соціального капіталу на даний час використовується для пояснення різноманітних явищ і процесів соціального, політичного та економічного характеру. Розглядається концепція соціального капіталу організації, структура соціального капіталу, а також такі складові, як структурний, реляційний і когнітивний соціальний капітал. У статті проаналізовано вплив соціального капіталу на діяльність організації, проведено аналіз підходів до оцінки соціального капіталу організації. З’ясовано, яким чином при розробці економічної стратегії фірми найбільший інтерес з точки зору вимірювання соціального капіталу організації представляють ті його форми, що, з одного боку, чинять безсумнівний вплив на ринкову вартість компанії, а з іншого, — можуть виступати об’єктами управління. Досліджено та обґрунтовано метод дисконтування грошових потоків, метод звільнення від роялті, найбільш доцільний до вимірювання вартості об’єктів інтелектуальної власності, метод порівнянних угод, метод виключених витрат, метод економічної доданої вартості.
- ДокументМетодологічні підходи до формування детермінантів розвитку цифровізації України(2020) Каліна, І. І.У статті висвітлено методичні підходи до формування детермінантів розвитку цифровізації України, що передбачають чотири основних компоненти: технологію, комунікацію, суспільство та політику, економіку. Дані детермінанти розвитку цифровізації тісно пов’язані між собою і для кожного вітчизняного підприємства вони несуть різнобічні способи їх використання. Основні компоненти складаються із ступеневих систем, які при ефективному використанні впливають на цифровізаційний розвиток як підприємств, так і держави в цілому. Детермінант розвитку — технологія, складається із семиступеневої системи: семантична (веб), Великі Дані, Хмарні обчислення, доповнена (розширена) реальність, Інтернет речей, зручність та простота використання, візуалізація. Детермінант розвитку — комунікація, складається з восьмиступеневої системи: персонанізація даних, взаємодія та участь, мобільність, «цілодобово доступний», цифрові помічники, інтернаціоналізація, культура та норми поведінки, медіаконвергенція. Детермінант розвитку — суспільство та політика, складається із восьмиступеневої системи: потреба в безпеці, захист конфіденційності, державне регулювання, прозорість, інтеграція суспільства в мережі, демографічні зміни, соціальна нерівність, архівування. Детермінант розвитку — економіка, складається із семиступеневої системи: глобальна комерція, спільне споживання, залучення суспільства до креативних інновації, соціальне співробітництво, гнучкість діяльності в часі та просторі, впорядкування режиму праці, навчання протягом усього життя. В економіці відбуваються складні трансформаційні процеси, на які впливає ряд детермінантів розвитку цифровізації. Призначення детермінантів розвитку цифровізації — це інноваційна та швидка трансформація підприємств в аграрному секторі, активізація їхньої діяльності за рахунок нової конкурентоспроможної переваги, тобто економічний розвиток. Визначено, що кожен із детермінантів розвитку цифровізації має іншу спрямованість і його окремий вплив на розвиток відбуватиметься повільніше й по-іншому, ніж використання детермінантів розвитку цифровізації разом.