Резильєнтність в освітньому просторі України: стратегії, виклики та перспективи

Вантажиться...
Ескіз

Дата

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

ПВНЗ "Європейський університет"

Анотація

У статті розглянуто феномен резильєнтності в освітньому процесі України як системну здатність освітніх інституцій, педагогів і здобувачів освіти підтримувати ефективність функціонування та розвиток у кризових умовах. Здійснено теоретичний аналіз основних підходів до поняття «резильєнтність» у педагогічній, психологічній і соціальній науках, визначено її структурувальні компоненти: психологічний, педагогічно-методичний, організаційний, технологічний і соціально-партнерський. Показано, що формування освітньої резильєнтності в Україні відбувається в умовах воєнних дій, руйнування інфраструктури, цифрової нерівності та психологічної вразливості учасників навчального процесу. Проаналізовано практики гібридного навчання, професійної підтримки педагогів, психоемоційного супроводу й лідерства освітніх закладів. Обґрунтовано потребу в інтеграції резильєнтності в зміст освіти, розробленні програм емоційного відновлення та розвитку адаптивних навичок усіх суб’єктів навчального процесу. Зроблено висновок, що резильєнтність є ключовим чинником стабільності освітньої системи й передумовою її стійкого розвитку в контексті воєнних і соціальних трансформацій.

Опис

The article examines the phenomenon of resilience in the educational process in Ukraine as the systemic ability of educational institutions, teachers, and students to maintain effective functioning and development in crisis conditions. A theoretical analysis of the main approaches to the concept of ‘resilience’ in pedagogical, psychological, and social sciences is carried out, and its structural components are identified: psychological, pedagogical-methodological, organisational, technological, and social-partnership. It is shown that the formation of educational resilience in Ukraine takes place in conditions of military action, destruction of infrastructure, digital inequality, and psychological vulnerability of participants in the educational process. The practices of hybrid learning, professional support for teachers, psycho-emotional support, and leadership of educational institutions are analysed. The necessity of integrating resilience into the content of education, developing programmes for emotional recovery, and the development of adaptive skills for all participants in the educational process is substantiated. It is concluded that resilience is a key factor in the stability of the educational system and a prerequisite for its sustainable development in the context of military and social transformations.

Бібліографічний опис

Стадник В. А. Резильєнтність в освітньому просторі України: стратегії, виклики та перспективи // Європейський психологічний часопис. 2025. Вип. 3. С. 68–74.