Європейський психологічний часопис

Постійне посилання зібранняhttp://dspace.e-u.edu.ua/handle/123456789/378

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 44

Психологічна стійкість підлітків у період воєнного стану: соціально-психологічні ресурси розвитку
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Тарнавська, О. В.; Tarnavska, O. V.; Прийменко, Л. В.; Pryimenko, L. V.
У статті представлено результати емпіричного дослідження психологічної стійкості підлітків у період воєнного стану, проведеного з метою виявлення ключових чинників, що впливають на їх адаптацію до стресових подій. Підкреслено, що воєнний стан спричиняє суттєві емоційні зміни в психічному стані підлітків, зокрема зростання тривожності, дратівливості та почуття невизначеності. Наведено узагальнене авторське бачення психологічної стійкості як здатності підлітків підтримувати емоційну рівновагу, спираючись на власні внутрішні ресурси й соціальну підтримку. Окреслено сучасні підходи до розвитку психологічної стійкості в підлітковому віці, описано роль сімейного середовища, довіри, емпатії та освітнього простору у формуванні стабільних механізмів саморегуляції. Обґрунтовано доцільність впровадження комплексних програм соціально-психологічної підтримки, спрямованих на підвищення рівня психологічної стійкості й запобігання емоційному вигоранню в умовах воєнного стану.
Психологічні предиктори мотивації до навчання в дорослих: результати емпіричного дослідження
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Кошіль, О. П.; Koshil, O. P.; Попович, Я. О.; Popovich, Y. O.; Грабовська, О. Б.; Grabovska, O. B.
Проаналізовано психологічні предиктори внутрішньої мотивації до навчання в дорослих, зокрема роль особистісних рис, мотивації досягнення та мотивації уникнення невдач. У дослідженні взяли участь 62 дорослих здобувачів освіти (віком від 25 до 50 років). Використано опитувальник особистісних рис TIPI-UKR, методики визначення мотивації досягнення та уникнення невдач (Т. Елерс), а також шкалу внутрішньої мотивації (О. Штепа); застосовано кореляційний, регресійний і дисперсійний аналіз. У результаті встановлено, що внутрішня мотивація позитивно пов’язана з мотивацією досягнення (r = 0.321, p < 0.05) і негативно – з мотивацією уникнення невдач (r = –0.284, p < 0.05). Нейротизм є значущим негативним предиктором мотивації уникнення невдач, тоді як сумлінність виявила тенденцію до підсилення внутрішньої мотивації. Вікові відмінності не вплинули на показники мотивації. Отже, внутрішня мотивація є ключовим чинником навчальної активності дорослих, незалежним від віку, але пов’язаним із рівнем емоційної стабільності та самодисципліни. Результати можуть бути використані під час розроблення програм психологічної підтримки навчання дорослих, спрямованих на розвиток внутрішньої мотивації, зниження тривожності та формування автономії в навчанні.
Свідомі й несвідомі механізми психологічного захисту студентів університету в кризових умовах
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Коробанова, О. Л.; Korobanova, O. L.
Динамічні зміни в сучасному суспільстві внаслідок війни викликають значне емоційне напруження в студентів, провокують внутрішні конфлікти та створюють додаткові причини розчарувань і фрустрацій. Методами, застосованими в дослідженні, що лягло в основу цієї статті, стали психодіагностичні методики Індекс життєвого стилю (LSI), Оціночна шкала стресових подій (IES-R), Шкала резильєнтності (CD-RISC-10), Експрес-діагностика психологічної безпеки особистості, Опитувальник посттравматичного зростання (PTGI). Вибірку досліджуваних становили 50 студентів університету віком від 18 до 22 років (25 хлопців і 25 дівчат). Виявлені найбільш застосовувані механізми психологічного захисту студентів університету в сучасних кризових умовах, пов’язаних з російсько-українською війною: компенсація, інтелектуалізація, заперечення, витіснення, регресія та проєкція (перераховані в нисхідному порядку). Підкреслена невід’ємність сфер свідомого й несвідомого, незважаючи на певну автономність, вони є взаємопов’язаними та співвіднесеними між собою. Хоча механізми психологічного захисту є несвідомими компонентами психіки, вони можуть досягати більшого або меншого ступеня усвідомлення молодими людьми та є цінними ресурсними структурними компонентами особистості. Завдяки ним оцінювання кризових умов опосередковано діяльністю свідомих, передсвідомих і несвідомих процесів психіки молодої людини. Гендерні особливості, виявлені в дослідженні, полягали в тому, що чоловікам більше властиві регресія та проєкція, вища резильєнтність і ціннісно-смислові й пов’язані із внутрішнім комфортом шкали психологічної безпеки, а в посттравматичному зростанні вони здебільшого обирають нові можливості, тоді як дівчатам властиві здебільшого заперечення, компенсація та інтелектуалізація, а в посттравматичному зростанні – стосунки з іншими, особистісна сила та цінування життя.
Медіація як інструмент відновлення мотивації працівників в умовах організаційних конфліктів
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Корінецький, П. А.; Korinetskyi, P. A.
У статті проаналізовано взаємозв’язок між організаційними конфліктами та падінням рівня мотивації персоналу, що загострюється в умовах високого психологічного тиску. Досліджено психологічний механізм демотивації, який полягає в системній фрустрації конфліктом ключових соціально-психологічних потреб працівників: у справедливості, визнанні, психологічній безпеці та приналежності. Окреслено обмеженість традиційних (директивних, арбітражних) методів управління конфліктами, які, навіть вирішуючи суперечку за сутністю, не здатні відновити зруйнований мотиваційний фундамент. Медіацію представлено як дієвий соціально-психологічний інструмент, що працює не з позиціями сторін, а з глибинними інтересами та потребами. Підкреслено, що завдяки фундаментальним принципам (конфіденційності, нейтральності, добровільності) медіація створює унікальний безпечний простір. Саме цей простір робить можливим відновлення відчуття справедливості, поваги й визнання, а також командних зв’язків і приналежності. За результатами дослідження доведено, що медіація є ефективним інструментом відновлення внутрішньої мотивації, оскільки працює безпосередньо з психологічними першопричинами її зниження.
Key aspects of perinatal psychology: a brief review
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Drobotko, I. D.; Дроботько, І. Д.; Dudnikova, M. O.; Дуднікова, М. О.
Perinatal psychology examines psychological processes and mental-health risks including conception, pregnancy, childbirth, and the first postpartum year. Perinatal psychology performs an integrative function, combining the knowledge and experience of obstetricians, gynaecologists, neonatologists, and psychologists to ensure the development of the child and the well-being of the family. Perinatal mental health issues are relevant worldwide, creating a serious public health challenge. The aim of the study is to investigate the problem of perinatal mental health of late-birthing women, women who give birth without the support of a partner and adolescent mothers. A comprehensive review of current literature reveals key insights into the prevalence rates and contributing factors surrounding perinatal mental health. The landscape of perinatal mental health is marked by high prevalence rates of disorders such as depression and anxiety, with factors like socioeconomic status heavily influencing outcomes. The evidence underscores the urgent need for targeted support systems and mental health interventions tailored to meet the unique challenges faced by perinatal women.
Психологічні особливості впливу дитячих травм на формування ідентичності в дорослому віці
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Гулько, Ю. А.; Gulko, Y. A.; Немировська, Т. С.; Nemyrovska, T. S.
У статті розглянуто проблему впливу дитячих психологічних травм на формування ідентичності в дорослому віці. Проаналізовано наукові підходи до вивчення феномена дитячої травматизації та її впливу на розвиток особистості. Описано основні теоретичні положення щодо структури ідентичності й механізмів її формування в контексті пережитого травматичного досвіду. Наведено результати емпіричного дослідження, спрямованого на виявлення зв’язків між рівнем дитячих травм та особливостями ідентичності в дорослому віці. Представлено етапи дослідження, узагальнення отриманих результатів та їхнього співвіднесення з теоретичними положеннями, що дає змогу простежити закономірності впливу дитячих травм на становлення особистості.
Психологічні механізми підтримки навчальної мотивації студентів під час воєнного стану
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Брожина, М. Я.; Brozhina, M. Y.
Стаття присвячена дослідженню психологічних механізмів підтримки навчальної мотивації студентів в умовах воєнного стану в Україні. Проаналізовано вплив воєнних реалій на емоційний стан, когнітивні процеси та навчальну активність здобувачів вищої освіти. Визначено ключові психологічні чинники, що впливають на зниження мотивації: хронічний стрес, тривожність, порушення режиму сну, соціальна ізоляція, невизначеність майбутнього. Обґрунтовано систему психологічних механізмів підтримки мотивації, що охоплює когнітивні стратегії, емоційну регуляцію, соціальну підтримку та адаптивні копінг-стратегії. Розроблено практичні рекомендації для викладачів і психологічних служб закладів вищої освіти щодо створення сприятливого освітнього середовища, що сприяє підтриманню навчальної мотивації студентів у кризових умовах. Результати дослідження можуть бути використані для розробки програм психологічної підтримки студентської молоді під час воєнного стану.
Вплив експерієнтального уникання на стрес і тривогу
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Борейчук, І. О.; Boreychuk, I. O.; Бадаліс, Р. В.; Badalis, R. V.
У статті розглядається вплив експерієнтального уникання на рівень стресу й тривоги. Експерієнтальне уникання визначається як психологічний процес та функціональний клас дезадаптивних стратегій поведінки, що охоплює прагнення контролювати або уникати неприємні думки, емоції, спогади й тілесні відчуття. Проаналізовано теоретичні підходи та сучасні емпіричні дослідження, які демонструють зв’язок експерієнтального уникання зі зростанням рівня стресу й тривожними розладами, а також погіршенням якості життя. Дослідження свідчать, що стратегія експерієнтального уникання забезпечує короткочасне полегшення стресу, але в довгостроковій перспективі підвищує тривогу, погіршує психофізіологічні реакції та зберігає тривожний розлад. Наголошено на потребі в подальших дослідженнях механізмів формування та збереження експерієнтального уникання з метою вдосконалення психологічних інтервенцій, спрямованих на зниження рівня стресу та тривоги.
Переживання жінками емоційних станів під час війни
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Блінов, О. А.; Blinov, О. А.; Власюк, Д. А.; Vlasyuk, D. A.
Стаття присвячена розгляду проблеми переживання емоційних станів жінками під час війни. Розглянуто негативний вплив війни на психоемоційний стан людей, вказано на труднощі адаптації в умовах невизначеності, загрози для життя та здоров’я. Вказано, що типовими емоційними станами жінок під час війни є стрес, фрустрація, тривога, агресія, депресія, що мають глибші та інтенсивніші прояви саме серед жінок, які відрізняються підвищеною емоційністю (порівняно із чоловіками). Переживання емоційних станів жінками під час війни обумовлюється їхнім станом здоров’я, наявністю в них стійкості до стресів і вміння їх долати, особливостями самореалізації в сімейній і професійній сфері. Розглянуті психологічні особливості переживання жінками негативних емоційних станів під час війни підтверджують актуальність подальшого пошуку ефективних способів надання їм психологічної підтримки, стимулювання до розвитку стресостійкості, турботи про власне психічне здоров’я.
Роль емоційного інтелекту керівника у формуванні психологічної безпеки команди в умовах невизначеності
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Бєлавіна, Т. І.; Bielavina, T. I.; Жур, А. С.; Zhur, A. S.
У статті розглядаються психологічні аспекти ролі емоційного інтелекту керівника у формуванні психологічної безпеки команди в умовах невизначеності, спричиненої сучасними викликами, як-от економічна нестабільність, глобалізація та повномасштабне вторгнення. Показано, що емоційний інтелект керівника визначає рівень психологічної безпеки команди, сприяючи створенню атмосфери довіри, зниженню стресу та підвищенню адаптивності. Проаналізовано ключові компоненти емоційного інтелекту (самоусвідомлення, саморегуляція, емпатія, мотивація й соціальні навички) та їхній вплив на психологічну безпеку. Обґрунтовано потребу в розвитку емоційного інтелекту для забезпечення стійкості команд у невизначених умовах. На основі емпіричного дослідження з вибіркою виявлено статистично значущий позитивний зв’язок між рівнем емоційного інтелекту та психологічним благополуччям, що опосередковано вказує на роль емоційного інтелекту у формуванні безпеки. Запропоновано рекомендації щодо тренінгових програм для керівників, охоплюючи вправи на емпатію та саморегуляцію. Окреслено перспективи подальших досліджень з урахуванням воєнного стану та цифровізації.
Психологічні наслідки військової травматизації дітей в умовах війни
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Тимошенко, Олена Іванівна; Tymoshenko, Olena
У статті розглядаються психологічні наслідки військової травматизації дітей, які зростають у реаліях війни. Показано, що травматичний досвід дитини має комплексний характер та охоплює сенсорний, емоційний, когнітивний і соціальний рівні психіки. Визначено ключові механізми посттравматичних реакцій: гіперзбудливість, емоційна нестабільність, фрагментація образу світу, порушення довіри. Особливу увагу приділено феномену вторинної травматизації, що передається через емоційний стан дорослих і медіасередовище. Наголошено на значенні сімейної підтримки, шкільного простору та соціальних зв’язків у процесі психічного відновлення. Показано роль резильєнтності, творчих та ігрових форм як ресурсів інтеграції травматичного досвіду. Акцентується увага на потребі в міждисциплінарному підході до психореабілітації дітей, які пережили війну, із фокусом на відновлення базового відчуття безпеки, довіри та сенсу життя.
Резильєнтність в освітньому просторі України: стратегії, виклики та перспективи
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Стадник, В. А.; Stadnyk, V. O.
У статті розглянуто феномен резильєнтності в освітньому процесі України як системну здатність освітніх інституцій, педагогів і здобувачів освіти підтримувати ефективність функціонування та розвиток у кризових умовах. Здійснено теоретичний аналіз основних підходів до поняття «резильєнтність» у педагогічній, психологічній і соціальній науках, визначено її структурувальні компоненти: психологічний, педагогічно-методичний, організаційний, технологічний і соціально-партнерський. Показано, що формування освітньої резильєнтності в Україні відбувається в умовах воєнних дій, руйнування інфраструктури, цифрової нерівності та психологічної вразливості учасників навчального процесу. Проаналізовано практики гібридного навчання, професійної підтримки педагогів, психоемоційного супроводу й лідерства освітніх закладів. Обґрунтовано потребу в інтеграції резильєнтності в зміст освіти, розробленні програм емоційного відновлення та розвитку адаптивних навичок усіх суб’єктів навчального процесу. Зроблено висновок, що резильєнтність є ключовим чинником стабільності освітньої системи й передумовою її стійкого розвитку в контексті воєнних і соціальних трансформацій.
Лідерські стратегії у формуванні та підтримці професійної ідентичності психолога
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Павлюк, О. Д.; Pavlyuk, O. D.
У статті досліджуються лідерські стратегії, які сприяють формуванню та підтримці професійної ідентичності психолога в умовах сучасних соціальних трансформацій. Розглянуто теоретичні підходи до розуміння професійної ідентичності як багатовимірної структури, що охоплює особистісні, ціннісні, емоційні, когнітивні, соціальні та рефлексивні компоненти. Особлива увага приділена ролі лідерства в розвитку цих компонентів, що проявляється через різні стилі лідерства: рефлексивне, служіння, автентичне, емоційне, візійне та фасилітативне. Проаналізовано, як лідерські стратегії інтегруються в професійний розвиток психолога через наставництво, супервізію, участь у професійних спільнотах і впровадження інноваційних проєктів. Визначено виклики, які постають перед психологами в поєднанні ролі фахівця й лідера, зокрема внутрішні конфлікти, соціальні бар’єри та ризики «синдрому самозванця». Окреслено перспективи подальших досліджень у напрямі вивчення впливу лідерських стилів на формування ідентичності, гендерних особливостей лідерства, ролі наставництва й культурних контекстів. Результати мають практичне значення для розвитку програм професійного навчання та підтримки психологів, які прагнуть інтегрувати лідерські підходи в свою діяльність. Стаття сприяє глибшому розумінню лідерства як ключового механізму не лише професійного, а й особистісного становлення психолога.
Психологічні механізми корегування творчих розумових процесів дітей у сучасних умовах
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Латиш, Н. М.; Latysh, N. M.
У статті представлено аналіз теоретичних джерел і здійснено систематизацію психологічних механізмів, які забезпечують ефективне корегування творчих розумових процесів дітей з урахуванням викликів сучасного суспільства. Визначено, що корегування творчих розумових процесів дітей у сучасних умовах передбачає комплексний підхід, який охоплює когнітивний, емоційно-мотиваційний і соціальний виміри. Психологічні механізми, що лежать в основі цього процесу, містять емоційну регуляцію, розвиток дивергентного мислення, стимуляцію внутрішньої мотивації та організацію безпечного соціального простору для творчої діяльності. Встановлено, що під час систематичного розв’язування творчих завдань на конструювання та в процесі образотворчої діяльності в учнів молодшого шкільного віку формуються стратегіальні дії від простих аналогій, комбінацій до більш складних, до реконструювання, а використання в процесі діяльності ускладнених умов буде тренувати дітей творчо діяти навіть під час нових спонтанних перешкод, долаючи труднощі. З’ясовано, що в результаті систематичного виконання творчих завдань в учнів спостерігається покращення емоційного стану, зниження тривоги: відбувається активізація уяви, креативності, мислення; поява почуття безпеки та впевненості; підвищення соціальної адаптації в групі.
Соціально-психологічний портрет керівника медичного закладу
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Коробанова, О. Л.; Korobanova, O. L.
Незважаючи на те, що дослідження проблем керівництва та лідерства ведуться давно й це дало змогу вченим зібрати докладний теоретичний і емпіричний матеріал, ці питання й досі залишаються актуальними. Особливого звучання дослідження психології керівника медичного закладу набуває під час воєнного стану, коли тиск і навантаження на таких спеціалістів кратно зростає. Методами, застосованими в дослідженні стали психодіагностичні методики, серед яких дослідження стилю керівництва Т. Люмана, «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча та «Емоційний інтелект» Н. Холла. Вибірка досліджуваних становить 30 керівників середньої ланки медичних закладів міста Київ віком 45±7,25. Найбільш застосовуваним стилем керівництва виявлений демократичний, що відповідає сучасним поглядам демократичного суспільства України. Серед термінальних цінностей керівників, якими є цінності-цілі, найбільш значущими є цінності здоров’я, життєвої мудрості, свободи, продуктивного життя тощо, тоді як серед інструментальних цінностей, якими є засоби досягнення, виявлена найвища значущість вихованості, акуратності, самоконтролю, широти поглядів і думок, високих домагань, відповідальності, твердої волі та ін. Переважними складовими емоційного й емоційними детермінантами управлінської діяльності стали розпізнавання емоцій, емпатія, самомотивація, управління емоціями та емоційна обізнаність (перераховані в порядку зниження значущості). Складання узагальненого портрету керівника медичного закладу є важливим засадничим джерелом підходів до підбору керівників середньої ланки медичних закладів.
Психологічні засади групової психокорекційної роботи з підлітками та їхніми батьками
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Дроботько, І. Д.; Drobotko, І. D.
У статті розглядаються психологічні аспекти дитячо-батьківських стосунків у підлітковому віці, що є критичним етапом формування ідентичності, самосвідомості та соціальної зрілості особистості. Показано, що якість взаємин між батьками й дітьми визначає рівень психологічного благополуччя підлітків, їх здатність до саморегуляції, конструктивного спілкування й адаптації в соціумі. Проаналізовано сучасні підходи до проблеми автономії, стилів виховання, емоційної підтримки та ролі психологічного контролю в сімейній взаємодії. Обґрунтовано потребу в психокорекційній роботі, спрямованій на гармонізацію стосунків, розвиток навичок довіри, відповідальності та партнерства між поколіннями. Подано рекомендації щодо організації програм: структура занять, роль ведучого, поєднання інформаційних, інтерактивних, арттерапевтичних, рольових і рефлексивних методів, а також система домашніх завдань. Запропоновано критерії оцінювання ефективності програм та окреслено перспективи подальших досліджень у цій сфері.
Особливості психічної саморегуляції батьків, що мають дітей із розладами аутистичного спектра
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Гулько, Ю. А.; Нulko, Y. A.
У статті досліджуються особливості психічної саморегуляції батьків, які виховують дітей із розладами аутистичного спектра. Встановлення діагнозу РАС (розлад аутистичного спектра) дитині розглядається як травматична подія для батьків, яка спричиняє хронічну ретравматизацією батьків на різних етапах життя. Показано, що батьки потребують розвинених навичок саморегуляції для відновлення психологічних сил, збереження психологічної стійкості та побудови конструктивних стратегій творчої поведінки. У статті представлена рівнева модель психічної саморегуляції, яка охоплює психофізіологічний, емоційний, когнітивний, особистісно-діяльнісний та екзистенційно-творчий рівні. Виявлено, що саме вищі смислові рівні допомагають батькам перетворювати травматичний досвід у ресурс розвитку й творчої самореалізації. Окреслено перспективи практичного впровадження представленої моделі у форматі тренінгу навичок психічної саморегуляції для батьків дітей із РАС.
Психологічні аспекти реабілітаційного процесу
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Бочелюк, В. Й.; Bocheliuk, V. Y.; Панов, М. С.; Panov, M. S.
На основі аналізу сучасних наукових джерел у статті розглянуто місце та роль психологічного консультування в реабілітаційному процесі. Традиційно ключову роль у реабілітації відіграє психотерапія, ефективність якої підтверджена численними дослідженнями. Водночас психологічне консультування як складова психологічної реабілітації досліджене недостатньо. На підставі всебічного наукового аналізу встановлено, що психологічне консультування є найпершою ланкою психологічної інтервенції та супроводжує реабілітаційний процес на всіх його етапах. Воно виконує інформаційні й мотиваційні функції та застосовується не лише безпосередньо до пацієнта, а й до членів його родини й медичного персоналу.
Ефективність роботи практичного психолога з використанням метафоричних асоціативних карт
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Блінов, О. А.; Blinov, O. A.
Стаття присвячена метафоричним асоціативним картам. З’ясовано, що вони є ефективним сучасним психотерапевтичним і психокорекційним інструментарієм у роботі з клієнтами (пацієнтами), який дає змогу отримати людині психологічні ресурси «тут і зараз». Встановлено, що популярність і поширення серед практичних психологів метафоричних асоціативних карт обумовлена впливом ряду зовнішніх і внутрішніх чинників. Представлено авторські колоди метафоричних асоціативних карт: «Стрес-стоп!», «Компас вибору професії», «Магія відносин», «Струни душі», «Альтанка проти страху». Доведена ефективність психотерапевтичної роботи за допомогою колод метафоричних асоціативних карт «Стрес-стоп!», «Компас вибору професії» та експрес-шкали визначення функційних станів СНА. Показана позитивна динаміка показників самопочуття, настрою й активності експрес-шкали СНА зі значущими відмінностями.
Соціалізація підлітка в "культурній поліфонії" великого міста
(ПВНЗ "Європейський університет", 2025) Бєлавіна, Т. І.; Bielavina, Т. І.
У статті здійснено соціально-психологічний аналіз процесу соціалізації підлітків у контексті «культурної поліфонії» великого міста. Показано, що урбанізація, особливо в умовах війни, формує складне середовище, яке поєднує широкий спектр можливостей для розвитку та значні ризики дезадаптації. На основі концепцій П. Бурдьє, В. Біблера, Г. Зіммеля й сучасних зарубіжних і українських досліджень розкрито амбівалентність соціально-психологічних ефектів великого міста: культурна поліфонія, розмаїття можливостей, динамічність і соціальна мобільність поєднуються з небезпекою поверхневого засвоєння культурних зразків, фрустрації та девіантної поведінки. Висновується, що соціалізація підлітків у великому місті потребує інтегрованого підходу, який враховує демографічні, культурні й освітні чинники, а також забезпечує профілактику ризиків і підтримку психологічного благополуччя.

Переглянути

Нові надходження